2.Акціонерне чи корпоративне фінансування, при якому інвестується конкретна діяльність галузі чи підприємства.
3.Проектне фінансування, при якому інвестується безпосередньо проект.
Проектне фінансування можна узагальнено охарактеризувати як фінансування інвестиційних проектів, при якому сам проект є способом обслуговування боргових зобов’язань. Суб’єкти, що фінансують, оцінюють об’єкт інвестицій з погляду того, чи принесе реалізований проект такий рівень доходу, що забезпечить погашення наданої інвесторами позички, чи позик інших видів капіталу.
Проектне фінансування напряму не залежить від державних чи субсидій фінансових вкладень корпоративних джерел. У розвинутих країнах цей метод використовується вже десятиліття, у нас він почав застосовуватися нещодавно.
Світовий ринок проектного фінансування визначається пропозиціями інвестиційних ресурсів, готових бути вкладеними в реалізацію проектів на умовах, визначених формами і методами проектного фінансування, і попитом на ці ресурси з боку замовників, споживачів інвестиційних проектів.
Під проектним фінансуванням розуміється надання фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів у вигляді кредиту без права регресу, з обмеженим чи повним регресом на позичальника з боку кредитора. Під регресом розуміється вимога про відшкодування наданої в позику суми. При проектному фінансуванні кредитор несе підвищені ризики, видаючи, з погляду традиційних банківських кредитів, незабезпечений чи не повною мірою забезпечений кредит. Погашення цього кредиту здійснюється за рахунок грошових потоків, що утворяться в ході експлуатації об’єкта інвестиційної діяльності.
Розрізняють три основні форми проектного фінансування:
1. Фінансування з повним регресом на позичальника, тобто наявність визначених гарантій чи вимога визначеної форми обмежень відповідальності кредиторів проекту. Ризики проекту в основному падають на позичальника, зате при цьому «ціна» позики відносно невисока і дозволяє швидко дістати фінансові кошти для реалізації проекту.
Фінансування з повним регресом на позичальника використовується для малоприбуткових і некомерційних проектів.
2. Фінансування без права регресу на позичальника, тобто кредитор при цьому не має ніяких гарантій від позичальника і приймає на себе всі ризики, пов’язані з реалізацією проекту. Вартість такої форми фінансування досить висока для позичальника, тому що кредитор сподівається одержати відповідну компенсацію за високий ступінь ризику. Таким чином, фінансуються проекти, що мають високу прибутковість і дають у результаті реалізації конкурентоздатну продукцію. Проекти для такої форми фінансування повинні використовувати прогресивні технології виробництва продукції, мати добре розвинуті ринки продукції, передбачати надійні домовленості з постачальниками матеріально-технічних ресурсів для реалізації проекту, тощо.
3. Фінансування з обмеженим правом регресу. Така форма фінансування проектів передбачає розподіл усіх ризиків проекту між його учасниками, так, щоб кожен учасник брав на себе залежні від нього ризики. У цьому випадку всі учасники приймають на себе конкретні комерційні зобов’язання і ціна фінансування помірна. У цьому випадку всі учасники проекту зацікавлені в ефективній реалізації проекту, оскільки їхній прибуток залежить від їхньої діяльності.
Для української інвестиційної практики термін «проектне фінансування» став, можна сказати, модним і популярним, проте переважає спрощене розуміння цього терміна, близьке до звичайного довгострокового кредитування.
Слід зазначити, що і на заході немає однозначного розуміння проектного фінансування, поняття використовується принаймні в двох змістах, у тому числі:
» следующая страница »
1 ... 141 142 143 144 145 146147 148 149 150 151 ... 204