Політична економія

Функція вартості як міри відчуження-присвоєння виявляє себе через принцип еквівалентності. Формою її реалізації є мі­нова вартість. Тому в основі реалізації вартістю своєї функції як Міри відчуження-присвоєння за принципом еквівалентності є закон вартості. Оскільки вартість виражає певну кількість уре­чевленої, а не живої праці, то закон вартості не може бути ні суб'єктом, ні мірою відчуження-привласнення живої праці прос­тих товаровиробників. Зумовлене це єдністю праці та власності в умовах простого товарного виробництва, а відповідно невідчужу­ваністю живої праці простих товаровиробників: вона уречевлю­ється у вироблених ними товарах, які їм і належать. Тому в актах обміну між простими товаровиробниками об'єктом відчуження- присвоєння є уречевлена у товарах, а не жива праця.

Закон вартості стає суб'єктом і мірою відносин відчуження- присвоєння живої праці тільки за капіталістичного товарного ви­робництва. Властиві йому відносини відчуження-присвоєння ма­ють формальний і змістовий аспекти.

Формальний аспект відносин відчуження-присвоєння. Його утворює економічна форма відносин між працею і капіталом — відносини продажу найманими працівниками своєї робочої сили і купівлі її капіталістами-роботодавцями. В акті купівлі-продажу робочої сили найманий працівник відчужує свою здатність до пра­ці (потенційну живу працю) на користь роботодавця, присвоюючи взамін у формі зарплати певну суму грошей як форму вартості то­вару робоча сила. Це означає, що купівля-продаж робочої сили як економічна форма відносин «наймана праця — капітал» передба­чає еквівалентність у відносинах відчуження-присвоєння між найманим працівником і роботодавцем, тобто роботодавець пови­нен оплатити робочу силу за її вартістю.

Змістовий аспект відносин відчуження-присвоєння. За екві­валентністю відносин купівлі-продажу робочої сили приховується нееквівалентність праці, яка відчужується та присвоюється відповідно найманим працівником і роботодавцем. Вона полягає в тому, що роботодавець частину уречевленої чужої праці (праці найманого працівника, що уречевлена у вироблених ним товарах) обмінює через заробітну плату на більшу кількість живої чужої праці. Ця нееквівалентність є наслідком того, що жива праця най­маного працівника створює більшу вартість, ніж вартість товару робоча сила. Різниця між вартістю, створеною живою працею найманого працівника (доданою вартістю), і вартістю робочої си­ли утворює додаткову вартість.

За нееквівалентного обміну уречевленої і живої праці уречев­лена праця, яку найманий працівник присвоює у формі спожив­чого кошика його життєвих благ, є суб'єктом привласнення робо­тодавцем живої праці найманого працівника. Присвоювана най­маним працівником величина уречевленої праці як еквівалент вартості його робочої сили за певної величини доданої вартості ви­значає міру додаткової праці і додаткової вартості, яку роботода­вець присвоює без еквівалента. Саме на нееквівалентному обміні живої і уречевленої праці ґрунтується економічна сутність капіта­лістичної власності як відносин відчуження-привласнення між найманими працівниками і роботодавцями.

Нееквівалентний обмін праці у межах еквівалентності вартості (роботодавець відшкодовує найманому працівникові еквівалент вартості його робочої сили) є діалектичною суперечністю, яка має у своїй основі відчуження праці від власності у процесі еволюції простого товарного виробництва у капіталістичне. Результат цього процесу полягає в перетворенні закону еквівалентності (вартості) товарів і втіленої у них праці у свою протилежність — закон додат­кової вартості як закон нееквівалентності обміну живої і уречевле­ної праці між найманим працівником і роботодавцем. Це означає, що у межах однієї й тієї самої вартісної форми відносин відчужен- ня-привласнення відбувається докорінна зміна характеру і способу привласнення. Це є наслідком того, що відносини обміну та обігу товарів як відносини відчуження-привласнення мають подвійний зміст (загальноекономічний і специфічний) і у межах відносин «наймана праця — капітал» перебувають в органічній єдності та переходять один в інший.

 

« Содержание


 ...  90  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я