Розорення товаровиробників характерне як для простого, так і для капіталістичного товарного виробництва. Про сталу тенденцію розорення дрібних і нерідко середніх товаровиробників свідчить зменшення кількості фермерських господарств у розвинутих країнах. Так, у країнах Європейського союзу (ЄС) кількість селянських господарств упродовж 1960—1984 рр. зменшилася з 8,1 млн до 5,1 млн, у США — з 6 млн 812 тис. у 1935 р. до 2 млн 176 тис. у 1987 р.
Функція розвитку продуктивних сил НТП. Також породжена суперечністю між приватною конкретною та суспільною абстрактною працею, тобто незбігом індивідуального і суспільно необхідного робочого часу. Будучи чинником соціально-економічної диференціації товаровиробників, виникнення і розвитку капіталістичних виробничих відносин, незбіг індивідуального і суспільно необхідного робочого часу є тією економічною силою, яка спонукає товаровиробників до максимального скорочення індивідуального робочого часу порівняно із суспільно необхідним, оскільки лише за цієї умови можливе зміцнення їх економічного становища, перетворення із дрібних на великих конкурентоздатних виробників.
Скорочення індивідуального робочого часу щодо суспільно необхідного можливе завдяки впровадженню у виробництво найпродуктивніших знарядь праці, технологій, найефективніших способів організацій виробництва, тобто всіх досягнень НТП. Тому дія закону вартості як суперечність між приватною конкретною та суспільною абстрактною працею у формі незбігу індивідуального і суспільно необхідного робочого часу є притаманним товарній формі виробництва чинником НТП, розвитку продуктивних сил суспільства.
Товарний фетишизм
Розглянуті властивості товару і втіленої у ньому праці, суперечності між ними, уречевленість виробничих відносин товаровиробників знаходять свій вияв у так званому товарному фетишизмі.
Товарний фетишизм (франц. fetiche — фетиш, ідол, річ, яка обожнюється) —
перекручене, містифіковане відношення людей до товару як до надприродної, чудодійної сили.
Фетишизація товару є наслідком того, що в суспільстві товаровиробників товари панують над долею людей. Від того, отримає товар суспільне визнання (буде обміняний або проданий) чи ні; як співвідносяться втілені у ньому приватна конкретна та суспільна абстрактна праця (рівні чи різні за величиною); якою буде вартість товару та його ціна під впливом попиту та пропозиції, залежить економічне і соціальне становище товаровиробника.
Товарний фетишизм є наслідком уречевлення виробничих відносин в умовах виробництва продуктів як товарів, яке породжується суспільним характером праці, що виробляє товари. За товарного виробництва товаровиробники економічно відокремлені один від одного, тому й вироблені ними товари є продуктами незалежних приватних робіт. Проте всебічна залежність товаровиробників в умовах суспільного поділу праці, який обумовлює обмін товарів і дає змогу товаровиробникам задовольняти свої найрізноманітніші потреби, надає їх праці суспільного характеру. Але вияв суспільного характеру праці, втіленої у товарі, здійснюється лише в процесі обміну товарів. Саме тут з'ясовується субстанція вартості товару — суспільно необхідна абстрактна праця, яка утворює вартість товарів. Проте вартість товару невіддільна від його споживчої вартості. Тому суспільна абстрактна праця і вартість набувають речової форми, форми предметності продуктів праці.
Уречевленість виробничих відносин, тобто набуття ними речової форми, означає, що за товарного виробництва суспільні відносини між людьми та суспільна праця набувають речової форми. Тому в людей складається враження, наче речі мають суспільні властивості, притаманні їм від природи, — властивості вступати у Відносини між собою, обмінюватися в певних пропорціях. А люДям начебто притаманні тільки відносини до речей, які їм або належать, або не належать, при цьому самі суспільні відносини між товаровиробниками з поля зору зникають. Тому товаровиробникам суспільні відносини їх приватних робіт здаються не безпосередньо суспільними відносинами самих осіб, а речовими відносинами осіб, тобто суспільними відносинами речей. Таке містифіковане уявлення утворює суб'єктивний аспект товарного фетишизму. Хоча речі самі по собі не мають суспільних властивостей, проте вони набувають їх як товари: у цій якості вони стають носіями суспільних відносин між людьми з виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів, а самі ці відносини набувають речової форми.
» следующая страница »
1 ... 83 84 85 86 87 8889 90 91 92 93 ... 452