Політична економія

Безліч таких питань можна звести до кількох універсальних завдань економічного і суспільного розвитку. Вибір найефективні­шого способу алокації обмежених ресурсів зумовлює в будь-якому суспільстві необхідність вирішення тріади основних питань (проб­лем) економіки (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Тріада основних питань (проблем) економічної організації суспільства

Кожне з основних питань економіки є надзвичайно складним з огляду на випуск сотень тисяч видів продукції і різні способи її вироб­ництва. Два перших із них стосуються безпосередньо сфери вироб­ництва. Але навіть якщо вони будуть вирішені, завжди існуватиме надзвичайно важлива проблема розподілу вироблених благ. У сучас­ному світі товари і послуги мають, як правило, грошовий вираз їх вартості. Це означає, що люди з високими грошовими доходами спо­живатимуть більше, оскільки у них більший дохід. У цій площині за- корінена проблема розподілу створеного сукупного доходу, вирішен­ня якої породжує багато інших проблем, зумовлює необхідність ви­значення критеріїв економічної ефективності і справедливості.

Для вирішення проблем, породжених обмеженістю ресурсів, необхідністю вибору найефективніших шляхів їх використання, люди, суспільство організовують у певний спосіб господарське життя і створюють відповідні економічні системи.

Сутність і структура економічної системи

В економічній науці представлені різноманітні, часто супереч­ливі тлумачення сутності і структури економічних систем, форм їх функціонування у господарському житті суспільства на різних етапах розвитку і в різних країнах.

Існує багато визначень економічних систем. Так, прихильники неокласичної концепції ототожнюють економічні системи з меха­нізмами функціонування і координації господарських процесів. Монетаристи (лат. шоиеіа — монета) розглядають і диференцію­ють господарські системи як насамперед грошові системи, беручи за основу форми організації грошового обігу. Ордолібералісти інтер­претують ідеальні типи економічних систем через призму елемен­тарних форм господарювання, розглядаючи осібно господарський устрій. Інституціоналісти (лат. і^ІкиШш — установа) визнача­ють економічні системи як сукупність організаційно-інституцій- них форм, у яких відбуваються господарські процеси. Марксист­ська політична економія дотримується традиційних уявлень про економічну систему як сукупність виробничих відносин. За слова­ми К. Маркса, сукупність відносин, у яких суб'єкти виробництва взаємодіють із природою і один з одним і за яких вони виробляють, якраз і є суспільством з точки зору його економічної структури.

Сучасна політична економія розглядає економічну систему як складову суспільної системи, безпосередньо пов'язану з вироб­ництвом матеріальних і духовних благ, інших цінностей, що за­безпечують умови нормальної життєдіяльності людини. Цим по­яснюється фундаментальний характер економічної системи щодо всього суспільного організму. Однак її сутність і складна структу­рованість може бути з'ясована тільки в сукупності всіх взає­мозв'язків з іншими підсистемами суспільства, що визначають сучасний розвиток продуктивних сил, способи поєднання та ефек­тивного застосування факторів виробництва, алокації ресурсів, розподілу доходів тощо (рис. 2.4).

Економічну структуру сучасного суспільства утворюють такі важливі підсистеми, як економічний устрій, економічна конститу­ція, виробниче і соціальне середовище та власне економічна система.

Економічний устрій. Це субординоване поєднання структур­них форм організації господарського життя суспільства. Зміст цього поняття розкрито у вченні німецького неоліберала Вальтера Ойкена (1891—1950) про елементарні господарські форми (поділ праці, власність, координуючий механізм, підприємство, домаш­нє господарство, ціноутворення, державні інституції тощо). Вони внаслідок абстрагування від їх конкретно-історичних виявів бу­ли витлумачені як форми економічного устрою і розмежовані з процесами господарювання, що, у свою чергу, різняться між со­бою залежно від реальних форм устрою, в яких вони відбувають­ся. Відомий теоретик порівняльного аналізу економічних систем німецький вчений Карл Хензель (1903—1975) нарахував до 140

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 32 33 34 35 36 3738 39 40 41 42  ... 452