Політична економія

Доходи 10 % найзаможніших верств населення перевищують доходи 10 % найбідніших верств у 12—15 разів, що створює у су­спільстві соціально-політичну напругу, робить проблематичним формування ефективних механізмів господарської поведінки, довгострокового економічного зростання. Тому оголошена україн­ським урядом програма боротьби з бідністю с складовим елемен­том політики економічного зростання.

Сучасні теорії економічного зростання. У сучасній еконо­мічній літературі поширені дві концепції: «доганяючого» розвит­ку і <<випереджаючого» розвитку.

Концепція «доганяючого» розвитку. Воно домінує у доктринах міжнародних економічних організацій і рекомендована постсоці- алістичним країнам, а також тим, що розвиваються. Однак в ос­танні десятиліття ця концепція значно дискредитувала себе. Йдеться про те, що країни «третього світу» відчувають наслідки самодостатності західного світу, зниження попиту на традиційні товари їх експорту, адже постіндустріальна трансформація ра­дикально скоротила потреби Заходу в продукції периферійних держав, що поставило багатьох з них на межу економічної катас­трофи. Важливішим чинником господарського процесу стали ін­телект і творчі здібності людини.

Концепція «випереджаючого» розвитку. Для України, як і Деяких інших держав з перехідною економікою, це єдина альтер­натива досягнення національних цілей розвитку. Враховуючи ймовірні перспективи економічного зростання і завдання набли­ження до розвинутих індустріальних країн світу, можна припус­тити, що Україна підтримуватиме темпи зростання ВВП у 2—3 ра­зи більші, ніж у країнах з розвинутою ринковою економікою. Ба­зою для порівняння можна вважати сучасні темпи росту в країнах ЄС — у середньому 2,5 % за останні п'ять років, — які, як прогно­зують, суттєво не зміняться в майбутньому. Для розрахунків по­будовано макроекономічну модель середньо- та довгострокового економічного розвитку України, яка передбачає необхідність структурної реформи, значне поліпшення ділового та інвестицій­ного клімату, враховує основні світові макроекономічні процеси і тенденції. Це свідчить, що у наступні десятиріччя середньорічні темпи економічного зростання в Україні змінюватимуться у діа­пазоні від 5 до 8 % . У цих розрахунках брали до уваги також цик­лічність, характерну як для розвинутих країн з ринковою еконо­мікою, так і для країн з перехідною економікою.

Оптимістичний сценарій довгострокового розвитку можливий, якщо держава ефективно реалізовуватиме свої регуляторні функ­ції. В іншому разі приріст ВВП не перевищуватиме 2,5—4 %.

Концепція «випереджаючого» розвитку особливого значення надає проблемам ефективного використання наукового і промис­лово-технологічного потенціалу, його інтеграції у світове госпо­дарство. Принциповою є орієнтація на розвиток обробної промис­ловості, перехід від випуску матеріаломісткої до наукомісткої ви- сокотехнологічної продукції, завоювання зовнішніх ринків у сферах, де країна нагромадила передовий технологічний і потуж­ний виробничий потенціал.

Нагальне завдання України полягає у стимулюванні конку­рентного ринку, створенні сприятливих умов для одержання під­приємствами фінансових ресурсів, оновлення основних фондів, технічного переоснащення виробництва, збільшення випуску продукції з високим ступенем переробки і відповідно високим умістом доданої вартості.

Регуляторна діяльність держави має хоча й високий, але, зага­лом, обмежений потенціал впливу на ефективне функціонування економіки і мобілізацію ресурсів доданої вартості. Тому в широко­му контексті слід вирішити дві фундаментальні проблеми, а саме забезпечення переходу до інноваційної моделі розвитку та залу­чення в економіку так званих довгих грошей як передумови ста­більного економічного розвитку. Це зводиться до підтримання гро­шово-кредитної політики Національного банку, спрямованої на розширення монетаризації економіки, здешевлення кредитних ресурсів, збереження динаміки обмінного курсу, яка забезпечува­тиме фінансову стабільність, задоволення фінансових потреб ре­ального сектору економіки, підвищення інвестиційної активності господарюючих суб'єктів. Залучення в економіку довгострокових інвестиційних і кредитних ресурсів вимагає мобілізації грошових заощаджень домашніх господарств, які в ринковому середовищі є провідним кредитором економіки, насамперед підприємств і орга­нізацій, що виробляють товари і послуги (сектору нефінансових корпорацій).

 

« Содержание


 ...  327  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я