Рівняння (5). З нього, маючи значення рівноважної реальної зарплати (Ж/Р*) та загального рівня цін (Р*), можна отримати рівноважну величину номінальної зарплати (Ж*).
У класично-неокласичній моделі реалізовано ідею відповідності (пропорційності) цін, які формуються під впливом попиту і пропозиції на ринках ресурсів, товарів, фінансів. Ця відповідність цін є необхідною передумовою загальної рівноваги. Різновидом класично-неокласичної моделі є модель загальної рівноваги Л. Вальраса
Модель загальної рівноваги Л. Вальраса. Вона ґрунтується на фундаментальних положеннях неокласичної теорії, маючи певні особливості. Відповідно до неї економіка с системою ринків, однак поділ на ринок ресурсів і готової продукції відсутній. Кожен учасник ринкових відносин на одному ринку с продавцем, на іншому — покупцем. Формуючи пропозицію на одному ринку, він визначає попит на іншому. Пропозиція на кожному з них є функцією кількості товарів і ціни цього ринку, попит — функцією доходів споживачів (бюджетних обмежень), ринкових цін і пропорції розподілу споживачами власних доходів між різними товарами. Доходи кожного споживача визначаються ціною та кількістю виробленого і проданого ним на інших ринках продукту. Загальна рівновага забезпечується узгодженням цін різних ринків. Для і': формування важливий не стільки рівень цін кожного з них, скільки їх співвідношення (пропорції цін).
Узгодження цін і формування їх природних співвідношень вважається об'єктивним явищем, оскільки торгівля припиняється тоді, коли угоди здійснюються за необгрунтованими цінами. Прикладом цього є крах фондових бірж у разі значних відхилень цін.
Спрощений варіант моделі загальної рівноваги Л. Вальраса можна продемонструвати на числовому прикладі, взявши до уваги три ринки товарів (А, В, С) і три виробники (1, 2, 3). Обсяги виробництва товарів такі: 16 — А, 26 — В, 40 — С. На кожному з ринків формуються ціни — РА, РВ, Р. Перший виробник, виступаючи у ролі споживача, розподіляє свої доходи між двома купленими товарами у пропорції 0,5 до 0,5; другий — 0,25 до 0,75; третій — 0,2 до 0,8.
Для визначення рівноважних цін на окремих ринках, які забезпечують загальну рівновагу, необхідно скласти систему рівнянь, кожне з яких характеризуватиме стан рівноваги (відповідність попиту і пропозиції) на окремому ринку.
Рівняння ринку А: 16 РА= 0,25 (26 Р/Р) + 0,2 (40 Р/Р).
Рівняння ринку В: 26 РВ = 0,5 (І6 Р/Р) + 0,8 (40 Р/Р;).
Рівняння ринку С: 40 Рс = 0,5 (16 Р/Р) + 0,75 (26 Р/Р),
Вирішивши систему і знайшовши значення (Р/Р), (Р/Р), (РА/РС),можна з'ясувати ціни, які забезпечуватимуть загальну рівновагу.
Модель «витрати-випуск» В, Леонтьева. Теоретичним попередником В. Леонтьева вважають Л. Вальраса, який сформулював принципи загальної рівноваги, застосувавши систему рівнянь. Модель Леонтьева с системою лінійних рівнянь, що сукупно представляють міжгалузевий баланс. Їх параметрами (коефіцієнтами при К) с показники витрат продукції однієї галузі на виробництво одиниці продукції іншої. Система рівнянь дає змогу визначити не лише обсяг валового продукту, а й величину кінцевого продукту, придатного для кінцевого використання.
Модель Леонтьева стала першою теоретичною розробкою, втіленою у розрахунках випуску продукції, необхідної для забезпечення сукупного кінцевого попиту — сукупності споживання домашніх господарств, державного споживання та валового нагромадження. Результати перших балансових розрахунків відображені у книзі Леонтьева «Структура американської економіки у 1919—1929 роках». Надалі цю модель використовували для розрахунків балансів багатьох країн у різні періоди. Для її пояснення вчений скористався двома таблицями. У першій представлено міжгалузеві потоки (табл. 4.6). Для спрощення у таблиці вся економіка зведена до двох галузей, а усі кінцеві споживачі представлені лише домашніми господарствами. Валова продукція кожної галузі розподілена так, що перша частина споживається всередині неї, друга — іншою галуззю, третя — надходить для кінцевого споживання домашніх господарств.
» следующая страница »
1 ... 327 328 329 330 331 332333 334 335 336 337 ... 452