Для пояснення розширеного відтворення можна скористатися такою вихідною схемою:
I період
9000
І підрозділ: 40000 + 10007+ 1000/п = (»000
II підрозділ: 15000 + 7507 4 750т = 3000
II період
І підрозділ: 41000 т 11007 - 1100т = 6600
9800
II підрозділ: 1600С ! 8007 * 800/?г = 3200
Схема розширеного відтворення ґрунтується на ідеї капіталізації (залучення у виробництво більшої кількості засобів виробництва і робочої сили) частини додаткової вартості обох нідр1'3' ділів. Оскільки капіталізація передбачає розширення обсягі» виробництва, то у II періоді в економіці створюється більші!» продукт, ніж у 1-му (9000 <" 9800).
Умовами розширеного відтворення є нерівності:
І (7 + т) > 110;
І(С + 7і/д) .> ІС-І ІІС;
11(0 +■ 7 + т) < 1(7 + т) 1 II (7+ т).
Згідно з цими умовами частіша продукту І підрозділу (ііООгн)* що не потрапляє до обміну а II підрозділом, стас джерелом ІІ,)И росту засобів виробництва та робочої сили І підрозділу (500
- 4000 + 1007).
Розширення виробництва у І підрозділі дає поштовх до розширення виробництва у II підрозділі. У результаті на додаткових 100 АС одиниць засобів виробництва, що можуть надійти у II підрозділ внаслідок обміну з І-им (1 (1100У + 500т) = II (1500С + + 100АС)), збільшується основний капітал і робоча сила II підрозділу. Джерелом розширення виробництва II підрозділу є його додатковий продукт." II (100АС + 50АУ) = 150т.
Класично-неокласична модель рівноваги. Обґрунтована представниками неокласичного напряму економічної теорії. Має у своїй основі положення, згідно з якими загальна економічна рівновага формується внаслідок взаємодії та балансування різних ринків: ресурсного, товарного та фінансового. На кожному з них під впливом взаємодії попиту і пропозиції встановлюється певна ціна. Відповідність (пропорційність) цін різних ринків є інструментом саморегулювання у процесі встановлення загальної рівноваги.
Зміст класично-неокласичної моделі відображає система з п'яти рівнянь:
№(Ж/Р) = № =Н8(Ж/Р), (І)
де N - попит на ресурс праці; N — рівноважна кількість зайнятих працівників; N - пропозиція праці; Ж/Р — реальна зарплата.
у=гт, (2)
де Y - створений продукт.
$(і)=т, (3)
де Б — заощадження; і — інвестиції; і — рівноважна ставка відсотка на фінансовому ринку.
И=кРУ, (4)
де М — кількість грошей в обігу; к — середня тривалість перебування грошей у касі; Р — загальний рівень цін.
Ж= (Ж/Р)Р, (5)
1е Ж — номінальна зарплата. Кожне рівняння мас свій економічний зміст, що вирізняє його з-поміж інших.
Рівняння (.1). Відображає рівновагу ринку праці (неокласики Розглядають його як уособлення загального ринку ресурсів у короткому періоді). Внаслідок досягнення відповідності попиту і пропозиції на ринку праці формується рівноважна реальна зарплата (Ж/Р*), що є ціною ринку праці, та рівноважна кількість зайнятих ^*).
Рівняння (2). Це виробнича функція, в якій обсяг створеного продукту залежить від кількості зайнятих працівників. Маючи рівноважну кількість зайнятих (N*), сформовану ринком праці, можна визначити рівноважний обсяг продукту (У*).
Рівняння (3). Характеризує рівновагу фінансового ринку, на якому представлені заощадження (пропозиція фінансових ресурсів) та інвестиції (попит на фінансові ресурси). Заощадження та ін-
вестиції с функціями ставки відсотка. Внаслідок їх взаємодії формується рівноважна ставка відсотка (і*) — ціна фінансового ринку.
Рівняння (4). Відображає тотожність кількісної теорії грошей. У його лівій частині — кількість грошей в обігу (М), а у правій - попит на гроші, що залежить від трьох змінних: к, Р, Y. За умови, що обсяг продукту (У) визначено з другого рівняння, а середня тривалість перебування грошей у касі (к) є відносно сталою, аналізоване рівняння відображає зв'язок між кількістю грошей в обігу (М) та рівнем цін (Р), Його вирішення дає змогу одержати загальний рівень цін (Р*), що забезпечує рівновагу товарного ринку.
» следующая страница »
1 ... 326 327 328 329 330 331332 333 334 335 336 ... 452