Політична економія

-

-

-

 

Всього (аміни чистого багатства згі рахунок заощадження та капітальних трансфертів)

271 527

15<!1

17и

35Й

ІіІ-24

П (і"И І

 

 

Зміни

актицях

 

 

 

В а лч не ііл громадженії я осиошюго капіталу

1 2(59 Ійі

іб апі

їй 317

2(1 11913

йя із і

33 '127 |

Спвжі:вл!іпя оеиогіїгого капіталу

-995 5-ІЙ

-Н 702

-17 342

-1!) 281

2.І 230

ЗО 22Л; 1

Зміна .іліїнеііз матеріальних оборотних

КОШТІВ

178 73 І

111)7

13-16

1 128

-251Я

-12

Прплоапші ;(■! виключенням вибуття цінностей

<;785

\ТА

Ній

 

\?Л

\-4fi

Чисті! кредитування (+), чисті1 [іападігчс-ішя (-)

1Й7 адз

-21ВД

-2йП

 

060 Й

88П;-> .. .. „і

Всього

271 527

15і»І

170

у 53

(і 124

1 1 Є 73

‘Статистичний щорічник України. — 2001. — С. 41.

В аналізованому періоді норма валового нагромадження основ­ного капіталу була досить великою —- у середньому на рівні 20 % ВВП. Проте її показники відображали фактично нараховані суми, фіксували передусім обсяги споживання основного капіталу, Де домінуючим фактором були амортизаційні відрахування. Однак 40—60 % амортизаційних сум використовувались не на інвестиції, а на поповнення обігових коштів підприємств та інші цілі.

Чисте заощадження та нагромадження основного капіталу, маючи багато в чому вирішальне значення для економічного зрос­тання, не вичерпують усіх його передумов. Головними чинниками економічного зростання с інвестиції в основний капітал; зростан­ня кількості та якості трудових ресурсів (інвестиції у людський капітал); НТП (упровадження інновацій, які підвищують продук­тивність праці, капіталу та всієї економіки); структурно-еконо­мічний прогрес, у тому числі зміни законодавства, удосконалення відтворювальних та інших макроекономічних пропорцій; інсти- туційне забезпечення.

Уконцептуальні схеми економічного зростання на межі XX—

XXI      ст, були внесені суттєві корективи. Зазнали змін і погляди стосовно чинників економічного зростання. Зокрема, висловлю­ються думки щодо обмеженості аналізу темпів економічного зрос­тання за допомогою економетричних моделей, оперування таки­ми неокласичними інструментами, як капіталоозбросність праці, загальна продуктивність ресурсів. Під час аналізу економічного зростання все більше уваги приділяється відкритості економіки, питомій вазі експорту наукоємної продукції, стану людського ка­піталу, шкільної освіти, частці державного споживання у ВВП, рівню податків тощо. Розширення спектру змінних в економет­ричних моделях настільки їх ускладнює, що вірогідність одер­жання надійних результатів різко зменшується. Це свідчить про нелінійність тих чи інших шляхів економічного розвитку.

Не завжди підлягають обрахуванню так звані інституціі'ші основи економічного зростання, передусім вплив прав власнос­ті на майно та засоби виробництва. Йдеться не лише про розви­ток і захист приватної власності, а насамперед про реальний контроль над упровадженням інвестицій та інновацій.

 

« Содержание


 ...  324  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я