72,7
27,3
Закінчення таблиці 4.5
|
1 |
2 |
3 |
|
Текстильна і шкіряна промисловість |
77,5 |
22,5 |
|
Хімічне виробництво, гумові та пластмасові вироби |
72,4 |
27,6 |
|
Металургія та оброблення металу |
76,0 |
24,0 |
|
Виробництво машин та устаткування |
64,3 |
35,7 |
|
Електроенергія |
51,7 |
48,3 |
|
Будівництво |
49,6 |
50,4 |
|
Торгівля |
48,4 |
51,6 |
|
Транспорт |
38,2 |
61,8 |
*Експериментальна таблиця «витрати-випуск» України за 2000 р. за цінами споживачів. — К,; Держкомстат, 2002. — С. 28.
Статистика свідчить про різний уміст доданої вартості у валовому випуску продукції. Найпродуктивнішими із цих позицій є сільське господарство, машинобудування, будівництво та деякі інші галузі. Їх випереджаючий розвиток може забезпечити додаткові ресурси доданої вартості. На задоволення споживчого попиту відчутно впливають сільське господарство, де на кінцеве споживання йде 31,9 % валового випуску, текстильна і шкіряна промисловість (63,0 %), хімічна індустрія (25,6 %), Нагромадження основного капіталу формується машинобудуванням — 49,3 % валового випуску, будівництвом — 100 % .
ІІри вирішенні проблем економічного зростання в Україні необхідно враховувати й те, що його сучасні теорії побудовані на аналізі відносин розподілу, взаємодії майнової нерівності та економічного розвитку. Крім того, існують ще й класичні версії теорії економічного зростання.
Класична теорія економічного зростання. Вона виходила з позитивного впливу нерівності на економічне зростання. Дж.-М. Кейнс, наприклад, вважав, що саме багаті люди мають високу схильність до заощаджень, які конвертуються в інвестиції та визначають економічне зростання. В бідних сім'ях схильність до споживання більша одиниці, і з точки зору національної економіки вони живуть у борг, оскільки споживають більше коштів, ніж їх наявний дохід. Тільки в заможних сім'ях починає діяти психологічний закон, коли поточне споживання поєднується із заощадженням. Усяке зростання наявного доходу за незмінного споживання зумовлює збільшення заощаджень, і навпаки.
Ця теорія цілком справедлива для індустріальної епохи і значною мірою для сучасної України. Однак постіндустріальний, інформаційний розвиток поставив під сумнів коннепцію нерівності як чинника економічного зростання. Домінування людського ка
піталу, проблеми політичної стабільності суспільства свідчать про важливу роль рівності в економічному зростанні. У виданнях МВФ нерідко йдеться про те, що в багатьох азіатських країнах, де доходи розподіляють більш рівномірно, вищі темпи економічного зростання.
Проблема впливу рівності чи нерівності на економічне зростання досить складна. У країнах із високим відсотком бідності відсутні стимули до заощадження, відповідно й до економічного зростання, що консервує відсталість на десятки, а то й сотні років. Явище заощадження з'являється на певному рівні виробництва ВВП на душу населення. Проте в багатих країнах нерівність також протидіє розвиткові людського капіталу, а відповідно й можливостям інноваційного розвитку. Існує гіпотеза, що більш рівномірний розподіл доходів забезпечує позитивні наслідки в політиці економічного зростання.
Основою економічного розвитку перехідного суспільства є соціальна консолідація (лат, сошоїідаіїо — зміцнення, об'єднання) народу. Однак для українського суспільства останніх років характерне економічне та соціокультурне розшарування. В Україні сформувались чотири групи населення, які різняться рівнем поточних доходів, стилем життя, нормами поведінки, що суттєво ускладнює розвиток демократичних засад державотворення, поєднання інтересів суспільства, колективів та особи.
» следующая страница »
1 ... 321 322 323 324 325 326327 328 329 330 331 ... 452