Політична економія

72,7

27,3

Закінчення таблиці 4.5

1

2

3

Текстильна і шкіряна промисловість

77,5

22,5

Хімічне виробництво, гумові та пластмасові вироби

72,4

27,6

Металургія та оброблення металу

76,0

24,0

Виробництво машин та устаткування

64,3

35,7

Електроенергія

51,7

48,3

Будівництво

49,6

50,4

Торгівля

48,4

51,6

Транспорт

38,2

61,8

*Експериментальна таблиця «витрати-випуск» України за 2000 р. за цінами споживачів. — К,; Держкомстат, 2002. — С. 28.

Статистика свідчить про різний уміст доданої вартості у валово­му випуску продукції. Найпродуктивнішими із цих позицій є сіль­ське господарство, машинобудування, будівництво та деякі інші галузі. Їх випереджаючий розвиток може забезпечити додаткові ресурси доданої вартості. На задоволення споживчого попиту від­чутно впливають сільське господарство, де на кінцеве споживання йде 31,9 % валового випуску, текстильна і шкіряна промисловість (63,0 %), хімічна індустрія (25,6 %), Нагромадження основного капіталу формується машинобудуванням — 49,3 % валового ви­пуску, будівництвом — 100 % .

ІІри вирішенні проблем економічного зростання в Україні не­обхідно враховувати й те, що його сучасні теорії побудовані на аналізі відносин розподілу, взаємодії майнової нерівності та еко­номічного розвитку. Крім того, існують ще й класичні версії тео­рії економічного зростання.

Класична теорія економічного зростання. Вона виходила з позитивного впливу нерівності на економічне зростання. Дж.-М. Кейнс, наприклад, вважав, що саме багаті люди мають ви­соку схильність до заощаджень, які конвертуються в інвестиції та визначають економічне зростання. В бідних сім'ях схильність до споживання більша одиниці, і з точки зору національної економі­ки вони живуть у борг, оскільки споживають більше коштів, ніж їх наявний дохід. Тільки в заможних сім'ях починає діяти психо­логічний закон, коли поточне споживання поєднується із за­ощадженням. Усяке зростання наявного доходу за незмінного споживання зумовлює збільшення заощаджень, і навпаки.

Ця теорія цілком справедлива для індустріальної епохи і знач­ною мірою для сучасної України. Однак постіндустріальний, ін­формаційний розвиток поставив під сумнів коннепцію нерівності як чинника економічного зростання. Домінування людського ка­

піталу, проблеми політичної стабільності суспільства свідчать про важливу роль рівності в економічному зростанні. У виданнях МВФ нерідко йдеться про те, що в багатьох азіатських країнах, де доходи розподіляють більш рівномірно, вищі темпи економічного зростання.

Проблема впливу рівності чи нерівності на економічне зрос­тання досить складна. У країнах із високим відсотком бідності відсутні стимули до заощадження, відповідно й до економічного зростання, що консервує відсталість на десятки, а то й сотні років. Явище заощадження з'являється на певному рівні виробництва ВВП на душу населення. Проте в багатих країнах нерівність та­кож протидіє розвиткові людського капіталу, а відповідно й мож­ливостям інноваційного розвитку. Існує гіпотеза, що більш рівно­мірний розподіл доходів забезпечує позитивні наслідки в політиці економічного зростання.

Основою економічного розвитку перехідного суспільства є со­ціальна консолідація (лат, сошоїідаіїо — зміцнення, об'єднання) народу. Однак для українського суспільства останніх років харак­терне економічне та соціокультурне розшарування. В Україні сформувались чотири групи населення, які різняться рівнем по­точних доходів, стилем життя, нормами поведінки, що суттєво уск­ладнює розвиток демократичних засад державотворення, поєднан­ня інтересів суспільства, колективів та особи.

 

« Содержание


 ...  326  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я