Політична економія

У відносинах купівлі-продажу робочої сили найманий праців­ник отримує від капіталіста у формі заробітної плати вартість то­вару робоча сила, відчужуючи капіталісту у тимчасове викорис­тання свою робочу силу, яка в процесі виробництва перетворюєть­ся на живу працю.

Механізм самозростання додаткової вартості

Засноване на найманій праці виробництво є процесом вироб­ництва товарів, а отже, єдністю процесів створення певних спо­живчих вартостей і утворення нової вартості. Водночас воно постає як єдність процесу праці і процесу збільшення вартості, тобто виробництва додаткової вартості.

Припустимо, що працівник за восьмигодинний робочий день з 10 метрів джинсової тканини, яка коштує 200 дол., шиє 10 пар джинсів. При цьому зношування приміщення, в якому відбуваєть­ся процес виробництва, а також знарядь праці (швейної машини) і споживання допоміжних матеріалів (ниток, заклепок, електро­енергії тощо) становить 50 дол. Тоді вартість усіх засобів виробниц­тва становитиме 250 дол. Припустимо також, що денна вартість робочої сили найманого працівника дорівнюватиме 80 дол. Отже, Для пошиття 10 пар джинсів одним найманим працівником протя­гом одного робочого дня капіталіст повинен авансувати 330 дол.

Щоб з'ясувати вартість пошитих джинсів, необхідно розгля­нути функції праці в процесі виробництва. Як відомо, праця, в

250

— г

Рс

80

■9®.                          ⁴¹⁰

>4. [160

410

Де ^ззо

товарів (капітал); Тддр

на виробництво

авансовані ^ ЗВ250

— вартість закуплених

'^Р(Іт

товарів; ЯВ250 — вартість засобів виробництва;

Рс_во — вартість робочої сили;

^конкретна;

...Пр... — праця                                              Г'410 — вартість

^абстрактна; вироблених товарів, що містять додаткову вартість; Г'₄₁₀ — гроші, одержані від реалізації товарів.

Рис. 2.10. Процес виробництва додаткової вартості

■— Гроші,

процесі якої виробляють товари, є конкретною і водночас абстрактною. Функціями конкретної праці є створення споживчої вартості товару і перенесення на товар, що виготовляється, вар­тості засобів виробництва, що споживаються. А функцією абс­трактної праці є створення нової вартості.

З цього випливає, що конкретною працею на вартість джинсів буде перенесено 250 дол. вартості спожитих засобів виробництва, а абстрактна праця створить нову вартість. Щоб з'ясувати її вели­чину, необхідно взяти до уваги, що протягом частини робочого дня, наприклад за 4 год., абстрактною працею створюється вар­тість величиною у 80 дол., яка дорівнює денній вартості робочої сили. Протягом інших 4 год. абстрактною працею буде створена вартість, що також дорівнює 80 дол. Ця частина новоствореної вартості і є додатковою вартістю.

Отже, вартість вироблених 10 пар джинсів становитиме 410 дол., з яких 250 дол. — перенесена вартість і 160 дол. — додана вартість. Продаючи джинси за ціною, що відповідає їх вартості (41 дол. за пару), капіталіст отримує 410 дол., з яких 80 дол. ста­новлять додаткову вартість як різницю між вирученою сумою в 410 дол. і авансованими на виробництво 330 дол.

Логіка процесу самозростання початкової авансованої суми грошей показана на рис. 2.10.

Отже, вартість робочої сили і вар­тість, що створюєть­ся в процесі її спо­живання, є різними величинами. У цьо­му разі абстрактною працею протягом робочого дня ство­рена нова вартість, удвічі більша, ніж вартість робочої си­ли. Протягом пер­ших 4 год., що на­зиваються необхід­ним робочим часом, створена вартість, яка дорівнює вар­тості робочої сили.

А протягом наступних 4 год., що мають назву додаткового робочо­го часу, створена додаткова вартість, що дорівнює 80 дол., які й становлять приріст капіталу.

Додаткова вартість — частина новоствореної вартості, яка створюється до­датковою працею найманих працівників у додатковий робочий час, втіле­на у вартості додаткового продукту і безоплатно присвоюється власником умов праці — капіталістом.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 110 111 112 113 114 115116 117 118 119 120  ... 452