Буденна свідомість, а також ненаукові погляди пов'язують цей приріст зі сферою обігу товарів — їх продажем за цінами вище, а купівлею — нижче вартості. Проте приріст грошей капіталіста через надбавку до ціни, коли він виступає як продавець, втрачається тільки-но він стає покупцем. Втрачається він і тоді, коли товари купуються за цінами нижче вартості: в цьому випадку виграш ка- піталіста-покупця зникає, як тільки він стає продавцем.
Неможливість виникнення додаткової вартості у сфері обігу товарів і грошей обумовлюється тим, що тут відбувається не ство-
рення, а реалізація вартості через зміну її форми — в актах про- дажу-купівлі товарів товарна форма вартості змінюється на грошову, а грошова форма — на товарну. Тому сума грошей, що є виграшем для особи, яка продає товар за ціною вище вартості, втрачається особою, яка його купує. Отже, ні надбавка до ціни товару, ні купівля його за ціною нижче вартості, ні взаємний обман продавців і покупців не можуть дати загального приросту вартості і грошей у всіх капіталістів як продавців і покупців товарів. Бо якщо ціни на окремі товари і відхиляються за законами попиту і пропозиції від вартості, то сума цін усіх товарів завжди дорівнює сумі їх вартості.
І все-таки за неможливості загального приросту вартості і грошей у сфері обігу приріст капіталу в усіх капіталістів насправді існує. Навіть тоді, коли товари купують і продають на еквівалентній основі, тобто за їх вартістю. У цьому виявляється суперечність загальної формули капіталу, яка полягає в тому, що капіталіст як власник грошей купує (Г-Т) товари, як правило, за їх вартістю, продає їх (Т—Г), як правило, за їх вартістю і при цьому одержує більше грошей (Г+г), ніж вклав. Зміст суперечності загальної формули капіталу зводиться до того, що додаткова вартість не може виникнути з обігу і також не може виникнути поза обігом, вона повинна виникнути в обігу і водночас не в обігу. У з'ясуванні способу розв'язання суперечності загальної формули капіталу полягає таємниця виникнення додаткової вартості і перетворення грошей на капітал.
Суперечність загальної формули капіталу може бути розв'язана позитивно за умови, що на ринку існує особливий товар, споживча вартість якого здатна створювати нову вартість, до того ж більшу, ніж та, яку він має. Такий товар з'являється на ринку внаслідок виникнення капіталістичної власності у процесі первинного нагромадження капіталу. Ним є робоча сила.
Робоча сила як товар
За первісної общини, рабовласництва, феодалізму, простого товарного виробництва робоча сила людей не мала суспільної форми товару. Ним вона стала лише за капіталістичної власності.
Сутність товару робоча сила. Як складова людської особистості робоча сила є сукупністю розумових і фізичних здібностей, досвіду людини, які вона використовує у процесі виробництва благ, тобто здатністю до праці.
Для перетворення робочої сили на товар необхідні відповідні соціальні умови. По-перше, її власник має бути вільною особистістю, тобто мати змогу розпоряджатися своєю робочою силою, що стало можливим зі знищенням кріпосної залежності. По-друге, особисто вільна людина має бути позбавлена засобів виробництва благ, а отже, засобів до існування, що змушує її продавати свою робочу силу. Ця умова виникає внаслідок обезземелювання колишніх кріпосних селян, а також розорення дрібних товаровиробників за законом вартості.
Проте для перетворення робочої сили на товар цих умов недостатньо. Необхідна ще наявність у суспільстві осіб, які володіють засобами виробництва і грошима, а тому мають змогу купувати робочу силу з метою її використання у процесі виробництва. Усі ці умови перетворення робочої сили на товар створюються в процесі первісного нагромадження капіталу.
Особливість капіталістичного виробництва полягає в його здійсненні на основі найманої праці.
» следующая страница »
1 ... 107 108 109 110 111 112113 114 115 116 117 ... 452