Політична економія

Таке зростання додаткового робочого часу за рахунок змен­шення необхідного за незмінної тривалості робочого дня спри­чинить зростання норми додаткової вартості до 233 %. За цих умов маса додаткової вартості збільшиться і становитиме М = = 80 дол. • 233 % = 184 дол. Навіть якщо загальна тривалість ро­бочого дня зменшиться на 1 год., то й тоді норма додаткової вар­тості як відношення 6 год. додаткового робочого часу до 3 год. необхідного зросте з 100 % до 200 % , а маса додаткової вартості становитиме М = 80¥ • 200 % =160 дол. Отже, збільшення додат­кового робочого часу за рахунок скорочення необхідного зумов­лює збільшення додаткової вартості.

Основою скорочення необхідного робочого часу є зростання продуктивності суспільної праці. У галузях, що виробляють жит­тєві засоби найманих працівників, це зменшує вартість як окре­мих предметів споживання, так і їх сукупності — споживчого ко­шика, тобто зменшує вартість робочої сили, а отже, необхідний робочий час. Зростання продуктивності праці в галузях, що ви­робляють засоби виробництва, опосередковано зумовлює анало­гічний результат: зменшує вартість обладнання, сировини та ін­ших засобів виробництва, які застосовують для виробництва пред­метів особистого споживання, що, зрештою, веде до зменшення вартості засобів існування найманих працівників, тобто до скоро­чення необхідного робочого часу.

Наслідком скорочення необхідного робочого часу в обох випад­ках є збільшення додаткового робочого часу, тобто зростання норми додаткової вартості, причому не тільки за однакової тривалості ро­бочого дня, а й за його скорочення. Це можливе, якщо необхідний робочий час скорочується більше, ніж скорочується загальна три­валість робочого дня. Саме в такий спосіб виробляється відносна до­даткова вартість.

Відносна додаткова вартість — додаткова вартість, яка виробляється шляхом скорочення необхідного робочого часу та збільшення додаткового робочого часу внаслідок зростання продуктивності суспільної праці.

Скороченню необхідного робочого часу протистоїть зростання потреб найманих працівників, зумовлене розвитком виробниц­тва. Зростання потреб, що виражається в законі піднесення по­треб, зумовлює розширення обсягу та збагачення структури жит­тєвих засобів (споживчого кошика), необхідних для відтворення робочої сили, тобто зростання вартості робочої сили, а отже, збіль­шення необхідного робочого часу. Тому об'єктивна динаміка вели­чини необхідного робочого часу та величини додаткового робочого часу і норми додаткової вартості перебувають під суперечливим впливом двох чинників: зростання продуктивності суспільної праці і зростання потреб найманих працівників, які необхідно за­довольняти для нормального відтворення робочої сили.

Зростання продуктивності суспільної праці обумовлює тен­денцію до зменшення необхідного і збільшення додаткового робо­чого часу, тобто до підвищення норми додаткової вартості. Зрос­тання потреб найманих працівників, навпаки, обумовлює тенден­цію до збільшення необхідного і зменшення додаткового робочого часу, отже, до зниження норми додаткової вартості. Загальною за­кономірністю розвитку капіталізму є зменшення необхідного і збільшення додаткового робочого часу, а тому зростання норми додаткової вартості, що свідчить про стійку тенденцію до змен­шення вартості робочої сили. Проте ця тенденція не означає зменшення кількості життєвих засобів, які присвоюють наймані працівники:через свою заробітну плату. Хоч відносна додаткова вартість не може ні виникнути, ні зростати без зниження вартос­ті робочої сили (зменшення необхідного робочого часу), проте об­сяг і структура життєвих засобів найманих працівників можуть зрости і зростають внаслідок того, що їх вартість, а відповідно і вартість робочої сили, зменшується.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 115 116 117 118 119 120121 122 123 124 125  ... 452