Політична економія

Вихідним пунктом виникнення капіталістичної власності є просте товарне виробництво, властиві йому економічні закони. Зокрема, закон вартості диференціює товаровиробників на тих, хто, витрачаючи на виробництво товарів більше праці, ніж сус­пільно необхідно, розорюється, стає найманим працівником, і тих, у кого індивідуальні витрати праці менші за суспільно необ­хідні, а тому вони збагачуються, розширюють виробництво, залу­чаючи найманих робітників.

Отже, капіталістична власність виростає з простого товарного виробництва, перетворює його на капіталістичне, тобто на вироб­ництво товарів на основі найманої праці, яка характерна саме для капіталістичного способу виробництва, капіталу. Як капітал не може існувати без найманої праці, так наймана праця не може іс­нувати без капіталу. Вони органічно пов'язані протилежності ос­новного виробничого відношення капіталістичного способу вироб­ництва, два протилежні суб'єкти капіталістичної власності. Це означає, що капітал і, отже, капіталізм виникають тоді і там, ко­ли і де виробництво товарів починають здійснювати на основі най­маної праці.

Особливу роль у становленні капіталістичної власності відігра­ло скасування кріпосного права в Західній Європі в XV—XVIII ст. У різних країнах воно здійснювалося різними методами і супро­воджувалося масовим, у тому числі насильницьким, обезземелю­ванням селян; Його сутністю було усунення відносин феодальної земельної власності та створення умов для розвитку капіталістич­ної власності.

У процесі скасування кріпосного права відбувається перетво­рення кріпаків на особисто вільних людей, але позбавлених землі як основного засобу виробництва та існування. Це змушувало їх здобувати засоби для існування, наймаючись до власників підпри­ємств (ремісничих цехів, мануфактур), тобто ставати найманими працівниками. За економічним змістом це було перетворенням їх робочої сили на товар. Адже особисто вільна людина, не буду­чи власником засобів виробництва, за товарної форми господарс­тва може присвоїти засоби свого існування лише через їх обмін на свої товари чи гроші. Але найманий працівник не є власни­ком ні звичайних товарів, ні грошей, оскільки він не має засобів виробництва, за допомогою яких міг би виробити своєю працею певні товари та обміняти їх на потрібні йому або продати. Єдине, що йому належить, — це здатність до праці, тобто робоча сила, яку він може продавати і продає, знайшовши на неї покупця — роботодавця, капіталіста. Як об'єкт купівлі-продажу у відноси­нах між капіталістом і найманим працівником його робоча сила є товаром.

Перетворення робочої сили на товар — історична віха перехо­ду від позаекономічного (примусового) способу поєднання особис- тісного і речового факторів виробництва, притаманних рабовлас­ницькому та феодальному способам виробництва, до економічного способу, властивого капіталістичному способу виробництва. Його змістом є відносини купівлі-продажу робочої сили між найманим працівником і капіталістом. Не знайшовши покупця на свою ро­бочу силу, найманий працівник не зможе заробити собі на життя.

З        перетворенням робочої сили на товар товарне виробництво набуває найвищого ступеня розвитку — стає загальною формою виробництва. Відтоді не тільки продукти праці, а й здатність лю­дей до праці стає товаром.

Отже, просте товарне виробництво перетворюється на капіта­лістичне товарне виробництво лише тоді, коли в суспільстві існує приватна капіталістична власність на засоби виробництва, тобто відчуження засобів виробництва від безпосередніх виробників, відбувається їх перетворення на найманих працівників, а їх робо­чої сили — на товар.

Суттєвою особливістю капіталістичного товарного виробництва є зосередження грошей у руках небагатьох осіб, використання їх на купівлю засобів виробництва і робочої сили, внаслідок чого вони на­бувають властивостей капіталу — стають засобом виробництва до­даткової вартості. Основні джерела накопичення грошей у період первісного нагромадження капіталу такі: збагачення лихварів та купців; збагачення конкурентоспроможних простих товаровироб­ників (ремісників тощо); державна податкова система і система від­купів; державні позики; державна політика протекціонізму (високі ставки імпортного мита та експортних премій); грабіж колоній.

 

« Содержание


 ...  110  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я