_ 4 год. додаткового робочого часу
4 год. необхідного робочого часу
Норма додаткової вартості показує, в якій пропорції робочий час поділяється на необхідний і додатковий, а новостворена вартість — на вартість, що дорівнює величині змінного капіталу, і додаткову вартість. Тому норма додаткової вартості є вираженням міри експлуатації найманої праці: вона показує, скільки часу протягом робочого дня найманий працівник працює на себе і скільки на капіталіста. Стовідсоткова норма додаткової вартості свідчить, що найманий працівник працює на капіталіста стільки часу, скільки й на себе.
У вищерозглянутому прикладі стовідсоткова норма додаткової вартості показує, що найманий працівник, вартість робочої сили якого дорівнює 80 дол. (80У), створив нову вартість у розмірі 160 дол. (80У + 80т), яка порівну розподіляється між ним і капіталістом. При цьому вартість виготовлених джинсів становить W = 250С + 80 V + 80т = 410 дол. За іншої норми додаткової вартості буде іншою й вартість виготовлених товарів. Так, при тому самому розмірі авансованого капіталу (250С + 80 V), але при нормі додаткової вартості 150 % величина додаткової вартості становитиме 120 дол. (т1 = 120m/80V = 150 %), а вартість вироблених джинсів — 450 дол. ^=250С+ 80К+ 120т = 450 дол.).
Маса додаткової вартості — абсолютна величина додаткової вартості, що
створюється певним авансованим капіталом.
Позначають її символом М. Залежить вона від розмірів функціонуючого змінного капіталу і норми додаткової вартості, тобто М = V• ш'. У нашому прикладі маса додаткової вартості дорівнює 80 дол., оскільки 80 дол. змінного капіталу (вартість робочої сили одного найманого працівника), помножені на одиницю (стовідсоткову норму додаткової вартості), дають 80 дол. додаткової вартості. А якщо на підприємстві працює, наприклад, 50 найманих працівників, тобто розмір змінного капіталу становить 4000 дол., то за стовідсоткової норми додаткової вартості маса додаткової вартості становитиме 4000 дол., оскільки 4000¥ • 80m / 80¥ = 4000.
Отже, формула маси додаткової вартості означає, що вона прямо пропорційно залежить не тільки від абсолютної величини змін
ного капіталу, а й від норми додаткової вартості: чим вища норма додаткової вартості, тим більший абсолютний розмір створюваної додаткової вартості. Так, за величини змінного капіталу 4000 дол. і норми додаткової вартості 150 % маса додаткової вартості становитиме вже 6000 дол., оскільки 4000^ 120т / 80К= 6000. З розвитком капіталізму відбувається зростання і норми, і маси додаткової вартості.
Основні способи виробництва додаткової вартості
Створення додаткової вартості — основна мета капіталістичного способу виробництва. Тому пошук капіталістом усе нових методів збільшення додаткової вартості є закономірним процесом.
Величина додаткової вартості, як відомо, залежить від величини додаткового робочого часу, додаткової праці. Ця залежність зумовлює два основні способи (методи), до яких вдаються капіталісти з метою збільшення розмірів додаткової вартості. Ними є абсолютна додаткова вартість і відносна додаткова вартість.
Абсолютна додаткова вартість. Перший спосіб збільшення виробництва додаткової вартості, властивий раннім ступеням розвитку капіталізму, ґрунтується на абсолютному подовженні робочого дня за межі необхідного робочого часу. Робочий день — час доби, протягом якого робітник працює на підприємстві чи в установі. Якщо б робочий день не перебільшував необхідного робочого часу, додаткова вартість взагалі б не вироблялась.)У вище- розглянутому прикладі робочий день тривалістю 8 год. поділявся на 4 год. необхідного і 4 год. додаткового робочого часу (кожен відрізок відповідає 1 год. робочого дня):
» следующая страница »
1 ... 113 114 115 116 117 118119 120 121 122 123 ... 452