Метод «ТІЛМАГ» повинен практикуватися, за можливості, однією групою у відповідності з такими етапами:
1. Аналіз та визначення проблеми.
2. Визначення «ідеальних» елементів потенційних рішень.
3. Ущільнення ідеальних елементів до чітких понять.
4. Створення асоціацій із попарного з’єднання «ідеальних» елементів.
5. Висновок рішень із асоціацій.
6. Попарна конфронтація асоціацій та визначення загальних елементів понять із кожної групи.
7. Висновок рішень із виявлених загальностей.
8. Висновок рішень із знайдених сукупностей.
Етапи знаходження рішення (5-й та 7-й) проводяться згідно з правилами мозкової атаки.
14. Метод контрольних запитань
Метод контрольних запитань застосовується для психічної активізації творчого процесу. Мета - за допомогою навідних запитань підвести до вирішення завдання. Метод може застосовуватися як в індивідуальній роботі, коли дослідник сам собі задає запитання та шукає на них відповіді, так і при колективному обговоренні проблеми, наприклад, при мозковій атаці. У практиці винахідництва застосовуються питальники, які складені А. Осборном, Е. Раудзенпом, Т. Ейлоартом, Д. Пірсоном, Г. Бушем та ін. Широко розповсюджений за кордоном питальник А. Осборна включає 9 груп запитань:
1. «Яке нове застосування об’єкта можна запропонувати?»
2. «На який інший об’єкт схожий даний об’єкт і що можна скопіювати?»
3. «Які модифікації можна отримати шляхом обертання, вигину, скручування, повороту, зміни функцій, кольору, форми, окреслення?»
4. «Що можна в технічному об’єкті збільшити (розміри, кількість елементів і т.д.)?»
5. «Що можна в технічному об’єкті зменшити (ущільнити, стиснути, прискорити, звузити, роздробити)?»
6. «Що можна в технічному об’єкті замінити (елемент, матеріал, привід тощо)?»
7. «Що можна в об’єкті перетворити (схему, компонування, порядок роботи тощо)?»
8. «Що можна в об’єкті зробити навпаки?»
9. «Які нові комбінації елементів можливі?»
Неважко помітити, що в даних запитаннях містяться рекомендації апробувати той чи інший евристичний прийом (інверсія, аналогія, дробіння, перенесення, динамізація та ін.) для вирішення поставленого завдання.
Питальник, за Т. Ейлоаром, відрізняється тим, що запитання у ньому створюють певний алгоритм дії для вирішення технічного завдання. Такий метод наближається до спрямованого пошуку за визначеною програмою.
15. Метод морфологічного аналізу
Метод морфологічного аналізу, який запропонований Ф. Цвіккі, дозволяє розв’язувати великомасштабні проблеми. Він ґрунтується на комбінаториці - систематичному дослідженні всіх теоретичних можливостей варіантів, що витікають із закономірностей побудови (морфології) об’єкта, який аналізується. Синтез охоплює як відомі, так і нові, незвичайні варіанти, що при простому перебиранні могли бути втрачені. Шляхом комбінування варіантів отримують велику кількість різних рішень, багато з яких викликають практичний інтерес. Ідея методу полягає в тому, щоб «піти у предметну галузь, далеку від того, що лежить на поверхні».
Реалізація методу передбачає п’ять етапів:
1. Опис, визначення і, у випадку необхідності, цілеспрямоване узагальнення проблеми.
2. Визначення всіх факторів, які (за можливості незалежні один від одного) впливають на вирішення заданої проблеми або її параметрів.
3. Розкриття можливих варіантів з кожного параметра шляхом складання матриці. У першій графі матриці розташовують елементи, а всі можливі варіанти з кожного параметра - у відповідних рядках.
4. Аналіз рішень, які містять рішення (одне рішення складається із одного варіанта всіх параметрів).
5. Вибір відносно кращого рішення на основі індивідуальних оціночних критеріїв.
» следующая страница »
1 ... 140 141 142 143 144 145146 147 148 149 150 ... 310