Основи менеджменту. Практикум

Організація мозкового штурму. Отриманий досвід вказує, що ефективна така групова організація:

керівник - особа, яка викладає проблеми та несе відповідаль­ність за виконання рішень;

організатор - особа, яка спрямовує роботу; ідеологи - всі інші учасники.

Якщо ви бажаєте досягти успіху, то дуже важливо, щоб «органі­затор» володів робочим процесом хоча б на початковій стадії. Його завдання полягає у тому, щоб заставити учасників діяти згідно з правилами та принципами творчої праці. Він же складає графік роботи.

1.2                                                  Анонімний мозковий штурм При анонімному мозковому штурмі проводиться збір пропозицій та ідей до засідання, яке присвячене вирішенню проблеми. Учас­ників просять сформувати та записати всі ідеї, які допомагають вирішенню проблеми на папері, а потім передати їх головуючому.

Головуючий презентує одну ідею за іншою (не називаючи при цьому її автора), а група розвиває ці пропозиції далі до їх удоско­налення.

На відміну від класичного мозкового штурму, при анонімному мозковому штурмі у початковій фазі відсутній стимулюючий еле­мент взаємного обміну думками.

1.3 Дидактичний мозковий штурм («техніка Літта»)

При дидактичному мозковому штурмі на початку засідання (або засідань) про точну постановку проблеми відомо тільки головую­чому. Він лише поступово веде учасників до проблеми, ознайом­лює їх спочатку лише з загальними аспектами проблеми та по­слідовно вказує на особливі умови, що характерні для проблеми. Це проходить, як правило, в ході декількох засідань. Лише до кінця серії засідань на основі зростаючої інформації перед учасниками починає окреслюватися вся проблема повністю. Таким чином, про­блема вимальовується більш обґрунтовано, а учасники утримують­ся від прийняття рішень без врахування всіх аспектів.

1.4.            Деструктивно-конструктивний мозковий штурм Цей метод на першій фазі у процесі мозкового штурму висвіт­лює всі явні та приховані недоліки нинішнього розв’язування про­блеми. У другій фазі (також за правилами мозкового штурму) ве­деться пошук нових та кращих пропозицій щодо усунення виявлених недоліків.

1.5.  Метод «а також»

Тут мова йде про варіант мозкового штурму, в якому будь-яка ідея, що висловлюється, обґрунтовано обговорюється групою, пе­ред тим як її висунути. Дискусії повинні виявляти перш за все позитивні аспекти ідей.

1.6. Техніка взаємного співробітництва Ця техніка характеризується зміною групової та індивідуаль­ної роботи. Після відносно короткого (від 10 до 15 хвилин) групо­вого мозкового штурму учасники розходяться, щоб індивідуально поміркувати над проблемою ще деякий час (від 5 до10 хвилин), записати додаткові ідеї, модифікувати або розширити пропозиції, які вже є.

2.   Конференція ідей

Цей метод, як і попередні, можна вважати модифікацією моз­кового штурму. Він відрізняється від попереднього темпом про­ведення засідання з висування ідей та допущенням конструктив­ної критики у формі реплік та коментаріїв. Вважається, що критика може підвищити цінність висунутих ідей. Висунуті ідеї фіксують у протоколі без посилання на авторів.

2.1                                                         Конференція ідей Гільде До конференції ідей залучаються керівники та рядові праців­ники, які постійно мають справу з цією проблемою, а також ті, хто тільки починає свою діяльність, оскільки вони вільні від сте­реотипів традиційних рішень та частіше висувають нові ідеї. Не варто запрошувати на конференцію осіб, які скептично настроєні щодо можливостей вирішення даної проблеми, спеціалістів, які все знають заздалегідь і для яких усе вже в минулому.

 

« Содержание


 ...  140  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я