Наведемо приклад опціону для менеджерів. Припустимо, що акції фірми зараз продаються по 10 грн. Фірма погоджується надати провідним менеджерам право купити певну кількість акцій по 14 грн кожна. Нехай через 6 місяців ціна акції виростає до 20 грн. І тоді менеджери можуть позичити гроші, купити у фірми акції по 14 грн, а продати їх на ринку по 20 грн. Прибуток — 6 грн на кожній акції. Додаткові акції випущені для менеджерів, відповідно зменшують доходи фірми на акцію. Менеджерам не потрібно вкладати свої гроші, отже їх єдиний можливий збиток — це втрата права опціону й недоотриманий прибуток, якщо ціна акції за період дії не підніметься вище 14 грн.
Інші опціони, які становлять інтерес для компаній інвесторів і фінансових менеджерів, — це опціони покупця, опціони продавця, акційні індексні опціони, індексні термінові операції з акціями й термінові операції із процентними ставками. Велика кількість фінансових менеджерів прямо або опосередковано відповідає за керування пенсійними й іншими корпоративними фондами, отже, вони повинні знати особливості цих фінансових інструментів. Такі цінні папери можна використати для зменшення ризику портфеля інвестицій і для страхування від можливого падіння цін. Операції з опціонами можна використати для захисту в цінні папери або для підвищення доходів. Деякі дослідження показують, що опціони можуть також вплинути на обсяг продажу акцій фірми й підвищити ліквідність акцій.
Інвестори купують і продають опціони з кількох причин. Вони можуть побажати відкласти покупку акцій на певну дату або до певної їхньої ціни. Якщо ціни акцій падають, то вони куплять їх за ринковою ціною і їхній збиток — це премія, що вони сплатили за опціони. Якщо ж ціна зростає, акції можна купити за ціною, встановленою опціоном.
Інвестори також можуть при бажанні — пограти на біржі, але їм не хочеться купувати або продавати акції відразу, тому що це зв’язано зі значними інвестиціями. Опціон коштує значно менше, ніж акція, і якщо ціна буде мінятися інакше, ніж передбачалося, то єдиним збитком буде премія, виплачена за право скористатися опціоном.
Це два основних типи опціонів:
1. Той, хто купує опціони покупця, тобто купує право купувати цінні папери за встановленою ціною, ставить на зростання ціни пов’язаних з опціоном акцій.
2. Той, хто купує опціон продавця, тобто купує право продавати цінні папери за певною ціною, ставить на те, що ціна впаде.
Продавці опціонів, або опціонні дилери, вимагають плату за таке право й, у свою чергу, сподіваються, що ціна акцій, задіяних в операції, не зміниться або зміниться не на користь покупців. Контракт між продавцем і покупцем установлює ціну, за якою той, хто купує опціон покупця, зможе купити акції, або ціну, за якою покупець опці- ону продавця зможе продати акції опціонному дилерові.
Визначимо як працюють опціони покупця й продавця. Наприклад, ми маємо такі дані (табл. 7.6):
|
Таблиця 7.6. Розрахунки опціону продавця і покупця
|
Ті, хто купує опціон покупця, здобувають опціон, що надає право купувати акцію за певною ціною 100 грн. Вони не скористаються цим правом доти, поки ціна акції буде менше 100 грн. Чому? Тому що недоцільно платити 100 грн за акцію, якщо на ринку можна купити менш, ніж за 100 грн. Однак, якщо ціна акції підніметься до 120 грн, ті, хто придбав опціон покупця, можуть жадати від дилера продати акції за 100 грн. Потім акції можна продати за 120 грн і цим перекрити свої витрати на премію, виплачену за опціон. Прибуток тут — 10 грн.
» следующая страница »
1 ... 142 143 144 145 146 147148 149 150 151 152 ... 175