Операційний менеджмент

Тема 4. Прогнозування

4.1.  Суть прогнозування

Прогнозування — це мистецтво і наука передбачення май­бутніх подій. Прогнозування—це методи, в яких використовуєть­ся як накопичений досвід, так і поточні припущення стосовно майбутнього з метою його визначення. Якщо прогнозування ви­конане якісно, то результатом стане картина майбутнього, яку можна використати як основу для планування.

За часом упередження прогнози бувають:

1.   Короткострокові. Такі прогнози охоплюють період до одного року, але розробляються, як правило, до трьох місяців. Використовуються для планування закупок, робіт, використан­ня трудових ресурсів, розподілу робіт і об’єму виробництва.

2.  Середньострокові. Розраховані до трьох років. Викори­стовуються в плануванні виробництва, збуту, розподілу бюд­жету та інше.

3. Довгострокові прогнози. Охоплюють період більше трьох років. Використовуються для планування нових товарів, витрат по основних фондах, у визначенні місця розташування підпри­ємства та інше.

При розгляді життєвого циклу товару до стадій розробки і росту, як правило, застосовують довгострокові прогнози, а до інших стадій — середньострокові та короткострокові.

4.2.   Методи прогнозування

Методи прогнозування — це сукупність прийомів та спо­собів мислення, які дозволяють на основі ретроспективних да­них екзогенних та ендогенних зв’язків об’єкта і їх змін вивести судження певної достовірності щодо розвитку об’єкта в май­бутньому. В основному поділ методів проходить на нефор­мальні, якісні і кількісні.

До неформальних методів відносять методи письмової та усної інформації, а також промислового шпіонажу.

Метод вербальної (усної) інформації грунтується на зби­ранні усної інформації, що отримується через радіо, телебачен­ня, розмови, телефонограми... Така інформація зачіпає всі ос­новні фактори зовнішнього середовища і являє інтерес для організації. Вона має дуже перемінний характер, легко отри­мується і досить часто менеджери, прогнозуючи наступні події, повністю на неї покладаються.

Джерелами для методу письмової інформації є газети, жур­нали, бюлетні, звіти... Часто ця інформація є неповною і заста­рілою.

Прогнозування за результатами промислового шпіонажу грунтується на викраденні інформації у конкурентів.

До якісних методів відносяться різні методи експертних оцінок та метод Дельфі:

1.  Метод колективної експертної оцінки. Цей метод грун­тується на опитуванні групи експертів, часто в поєднанні з ста­тистичними моделями, результатом чого є групова оцінка по­питу.

2.   Метод продажів. У цьому методі кожна особа, що про­дає товар, оцінює, які продажі будуть в її регіоні; прогнози потім розглядаються, щоб гарантувати їх реальність.

3.   Метод Дельфі. Цей інтегральний груповий процес до­зволяє експертам, які можуть займати різні позиції, створюва­ти прогнози. Метод здійснюється за кілька циклів, протягом кожного з яких проводиться опитування анонімних експертів, по завершенні чого їхні відповіді табулюються і повертаються їм назад із статистичним значенням середнього арифметично­го та стандартного відхилення. Процес повторюється від 3 до 6 разів, поки не буде досягнута узгодженість у питаннях, що і буде використане як прогноз.

4.   Огляд ринку покупців. Це метод отримання даних від покупців чи потенційних покупців, що розглядають майбутні плани своїх покупок.

До кількісних методів відносять моделі часових серій та причинні моделі.

Моделі часових серій прогнозують майбутнє на базі при­пущення, що воно буде функцією минулого.

Причинні моделі працюють за принципом «причина — на­слідок» між попитом та іншими змінними.

Вісім кроків системи прогнозування:

1. Визначення користі прогнозу.

 

« Содержание


 ...  12  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я