Мікроекономіка

Ця властивість отримала назву закону спадної продуктив­ності або спадної віддачі.

Характерні риси закону спадної продуктивності:

•   діє у короткостроковому періоді, коли принаймні один фактор залишається незмінним;

•    залежить від певної технології виробництва (зміна тех­нологій може призвести до зростання всієї кривої випуску про­дукції).

Цей закон характерний для виробничої функції з одним змінним фактором:

0    = Цх),

де х — величина змінного фактора.

Тепер розглянемо варіант, коли змінними є два фактори ви­робництва, які в різних сполученнях дають однаковий обсяг продукції, що виробляється.

0    = 1(х,у),

де у — величина капіталу, х — величина праці.

Цю залежність можна подати графічно з використанням ізокванти.

Ізокванта, або крива рівного продукту, відображає всі мож­ливі комбінації двох факторів, які можуть бути використані для виробництва певного обсягу продукту.

Ізокванта, що відображає виробництво більшого обсягу продукції, буде розташована праворуч і вище від попередньої ізокванти.

О                          І і 1 "■» ~                                              | О            1           2            3            4           5 Ь Рис. 6.2. Карта ізоквант

Множина ізоквант, що відповідають різним обсягам про­дукції, що випускається, створює карту ізоквант.

Ізокванти є подібними до кривих байдужості з тією лише різницею, що вони відображають ситуацію не у сфері спожи­вання, а у сфері виробництва. Тобто, ізокванти мають власти­вості, що близькі до кривих байдужості.

Крутизна нахилу ізокванти характеризується граничною нормою технологічного заміщення (МИТ8_ху).

Гранична норма технологічного заміщення вимірюється співвідношенням зміни фактора у до зміни фактора х. Оскільки заміна факторів відбувається в оберненому відношенні, то мате­матичне вираження показника МЯТ5_х береться зі знаком мінус:

= -Ду / Дх.

Тобто, гранична норма технологічного заміщення — це від’ємна величина нахилу ізоквант або відношення граничної про­дуктивності одного ресурсу до граничної продуктивності іншого.

Для усвідомлення особливостей процесу виробництва фірми у довгостроковому періоді, необхідно проаналізувати залежність приросту обсягу випуску продукції від збільшення ви­користання всіх виробничих факторів.

Віддача за обсягом — це концепція, яка в тривалому періоді ілюструє зміни в обсязі виробництва при змінності всіх ресурсів.

Незмінний ефект масштабу виробництва пояснюється од­норідністю змінних факторів. При пропорційному збільшенні капіталу і праці на такому виробництві середня і гранична про­дуктивність цих факторів залишиться незмінною.

У цьому разі байдуже, працюватиме одне крупне підприє­мство чи замість нього буде створено два дрібних.

К

Від’ємний ефект масштабу виробництва має місце тоді, коли зростання обсягу продукції відбувається у меншій пропорції, ніж зміна витрат ресурсів.

При від’ємному ефекті масштабу виробництва невигідно створювати крупне виробництво. Причиною низької ефектив­ності у цьому разі, як правило, є додаткові витрати, пов’язані з керівництвом подібним виробництвом, труднощами коорди­нації крупного виробництва.

Рис. 6.4. Від’ємний ефект масштабу (Оа<ОЬ<Ос)

Додатній ефект масштабу виробництва має місце, коли обсяг випуску продукції фірмою збільшується у пропорції, яка перевищує пропорцію збільшення витрат ресурсів. Це харак­терно для тих виробництв, де можлива широка автоматизація виробничих процесів, застосування поточних і конвеєрних ліній.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 25 26 27 28 29 3031 32 33 34 35  ... 76