Мікроекономіка

ТЕМА 7 ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЮ ТЕМУ, ВИ З'ЯСУЄТЕ:

• поняття і види витрат. Альтернативність витрат;

• взаємозв'язок витрат і прибутку;

• структуру витрат фірми;

•  різницю між витратами фірми у короткостроковому і дов­гостроковому періодах;

• що таке ізокоста та її властивості;

• як визначається траєкторія розвитку підприємства.

Будь-яке виробництво пов’язане із витратами сировини, електроенергії, робочої сили, обладнання, землі тощо. Витрати виробництва—це сума коштів, що витрачається на оплату всіх фак­торів виробництва, витрачених на виробництво певного товару.

Феномен обмеженості всіх видів ресурсів вимагає при ви­робництві будь-яких товарів відмову від використання тих са­мих ресурсів для виробництва інших благ. Таким чином, усі витрати можна розглядати як альтернативні.

Альтернативні витрати являють собою певну суму дохо­ду, яку можна було б отримати за найкращого способу викори­стання ресурсів.

За способом формування витрати поділяються на еко­номічні та бухгалтерські.

Бухгалтерські (або явні) витрати — це альтернативні ви­трати, які набувають форми грошових платежів власникам ре­сурсів виробництва і напівфабрикатів за діючими цінами.

Економічні витрати — це грошові виплати, що їх здійснює фірма за придбання ресурсів (явні), а також рівень доходу, який

підприємство забезпечує власникові виробничих факторів, до­статній для того, щоб їх не використовували в інших, альтер­нативних напрямках застосування (неявні).

Неявні витрати — альтернативні витрати використання ре­сурсів, які належать фірмі і набувають форми втраченого дохо­ду від використання ресурсів, що є власністю фірми.

Якщо фірма здійснила витрати, то їх вартість уже не по­винна враховуватись у прийнятті майбутніх рішень, оскільки їх уже неможливо компенсувати.

У довгостроковому періоді всі витрати є змінними.

У короткостроковому періоді сукупні витрати підприємств поділяються на постійні і змінні.

Змінні витрати (VC) — витрати, які залежать від обсягу ви­пуску фірми;

постійні витрати (FC) — витрати, які у короткостроково­му часовому інтервалі не залежать від обсягу випуску фірми й існують навіть тоді, коли не виробляється продукція;

сукупні витрати (TC) — загальні витрати фірми, що дорів­нюють сумі її постійних і змінних витрат.

TC = FC + VC

с ⁴⁵⁰

400 350 300 250 200 150 100 50 0

Витрати виробництва на одиницю виробленої продукції являють собою середні витрати.

Середні витрати набувають форми:

•   середніх змінних витрат (AVC) — змінних витрат, що при­падають на одиницю виробленої продукції

AVC = VC / Q;

•   середніх постійних витрат (AFC) — постійних витрат, що припадають на одиницю виробленої продукції. При збільшенні обсягу випуску середні постійні витрати будуть зменшуватися

AFC = FC / Q;

•    середніх сукупних витрат (ATC) — сукупних витрат, що припадаютьна одиницю виробленої продукції

ATC = AFC + AVC = FC / Q + VC / Q.

У короткостроковому періоді змінні і сукупні витрати змінюються із зростанням обсягу виробництва. Темпи зміни витрат залежать від особливостей виробничого процесу. Криві середніх змінних і середніх сукупних витрат мають U-подібну форму. Це пояснюється дією спадної віддачі змінного факто­ру виробництва. Спочатку, в результаті спадної граничної про­дуктивності, зазначені середні витрати зменшуються, але, до­сягнувши мінімуму при певних обсягах виробництва, почи­нають зростати. Це означає, що приріст обсягу виробництва супроводжується нерівномірним приростом сукупних і змінних витрат. Закон спадної віддачі змінного фактору ви­робництва тлумачать як закон неухильного зростання гранич­них витрат.

Граничні витрати (МС) відображають додаткові витрати на додаткову одиницю продукції і визначаються як зміна сукуп­них витрат при зміні обсягу випуску:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 29 30 31 32 33 3435 36 37 38 39  ... 76