Міжнародні відносини 1945-1975 років

Отже, створення двох блоків завершило процес поділу світу на Схід і Захід, біполярності світу.

Таким чином, американський уряд Ейзенхауера-Даллеса активно втілював нову доктрину «відкидання комунізму» на головному напрям­ку міжнародних відносин, яким тоді була німецька проблема. Вів на­ступальну політику проти комунізму і «оборонний блок» НАТО. Ра­дянському Союзу доводилось оборонятись. І це ставить під сумнів вчення Леніна про «імперіалізм, як загниваючу стадію капіталізму».

Встановлення дипломатичних відносин між СРСР і ФРН

Радянський Союз намагався всіляко замаскувати свою поразку на міжнародній арені в німецькому питанні. Робити «добрий вираз об­личчя при поганій грі», перетворювати свій провал у «нечувану пере­могу» стало вже звичайною поведінкою радянського керівництва.

Була у керівників зовнішньої політики СРСР хоч і слабка, але все ж надія встановити добрі відносини з урядом ФРН і хоч цим пом’як­шити свій провал. 15 січня 1955 р. СРСР заявив про свою готовність встановити дипломатичні відносини з ФРН. 25 січня Верховна Рада СРСР видала указ про припинення юридичного стану війни між СРСР та Німеччиною. А 7 червня радянський уряд звернувся до уряду ФРН з пропозицією провести переговори про нормалізацію відносин між СРСР і ФРН.

Канцлер Аденауер був далеко не в захваті від необхідності відвіда­ти Москву. Перед цим він відвідав Вашингтон (13—17 червня 1955 р.), де вів переговори з приводу цієї поїздки не лише з Даллесом і Ейзен- хауером, але й з міністрами закордонних справ Великобританії та Франції. 30 червня 1955р. у Бонні було підписано договір про взаємодопо­могу між: ФРН та США. І лише після цього Аденауер поїхав до ра­дянської столиці.

Переговори в Москві 9—13 вересня 1955 р. були важкими. Інколи здавалось, що канцлер ФРН забув, що не Німеччина перемогла СРСР, а якраз навпаки. Він категорично відмовлявся визнавати НДР і вста­новлювати з нею нормальні відносини, не визнавав кордони, які скла­лися на кінець другої світової війни. І погодився (погодився!) Він на мінімум — встановити дипломатичні відносини між ФРН і СРСР. Вид­но було, що Аденауер відчував за собою «широкі спини» Ейзенхауера — Даллеса і британських та французьких керівників.

Зразу після цього, 17—20 вересня, в Москві було проведено перего­вори між представниками урядів СРСР і НДР, внаслідок яких був підпи­саний безстроковий договір про дружні і союзні відносини між двома соц- державами. НДР отримувала повний суверенітет. Слідом за ліквіда­цією у травні 1953 р. Радянської контрольної комісії було ліквідовано посаду Верховного комісара СРСР у Німеччині. Радянські війська в НДР лишались як сили ОВД.

Що ж стосується намагань СРСР встановити хоча б лояльні відно­сини з ФРН після візиту Аденауера до Москви, то ці надії виявились марними. Відверто ворожа політика Аденауера до сусідньої НДР знайшла відображення в «доктрині Хальштейна», яка кваліфікувала встановлення будь-якою державою дипломатичних відносин з НДР як ворожій щодо ФРН акт. І за це вона мала бути покарана розривом ди­пломатичних відносин з ФРН. В 1957 р. ФРН розірвала на цій підставі дипломатичні відносини з Югославією, в 1963 р. — з Кубою.

Вирішення австрійського питання

Оскільки під час другої світової війни Австрія була країною, на- сильницьки приєднаною Гітлером до Німеччини (11—12 березня 1938 р.), то уряди СРСР, США та Великобританії у Московській декларації від 1 листопада 1943 р. заявили про недійсність анексії і свій намір відно­вити незалежність Австрії. Після звільнення Австрії від гітлерівців там був встановлений окупаційний режим чотирьох держав на чолі з Со­юзницькою радою. РМЗС розпочала роботу над розробкою державної угоди з Австрією, яка мала бути представлена австрійському уряду (створений 27 квітня 1945 р.).

Найскладнішими питаннями при цьому були питання терито­ріальні й про долю німецького майна. Узгодити їх вдалося лише на 6-й сесії РМЗС в Парижі (23 травня — 20 червня 1949 р.) після того, як СРСР припинив підтримувати претензії Югославії на певні австрійські те­риторії. Кордони Австрії лишались незмінними, тобто такими, якими вони були на 1 січня 1938 р., а СРСР мав отримати відповідні компен­сації з німецького майна.

 

« Содержание


 ...  76  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я