Міжнародні відносини 1945-1975 років

.

В 70-ті роки латиноамериканські країни почали розширення інтег­раційного процесу до рівня участі в міжконтинентальних галузевих корпораціях. В 1974 р. — в Міжнародній асоціації бокситовиробничих країн (увійшли Гаїті, Гаяна, Домініканська Республіка, Сурінам, Ямай­ка), Асоціації країн-виробників вольфраму (Болівія, Бразилія, Перу), Міжнародній асоціації експортерів залізної руди (Венесуела, Перу, Чилі) та ін. створився ряд могутніх континентальних міжнародних компаній: в 1975 р. — Асоціація латиноамериканських карибських держав-експор- терів цукру (об’єднала 22 держави), Союз країн-експортерів бананів тощо.

Отже, далекосяжний прихований принцип доктрини Монро — «Латинська Америка для Сполучених Штатів», який серйозно спіткнувся на Кубі, і надалі провалювався внаслідок зростання еконо­мічного посилення латиноамериканських країн і їх нестримного праг­нення до національного суверенітету, до звільнення від «опіки» північноамериканського «доброго сусіда». Посилення цих факторів, яке співпадало з піднесенням революційно-демократичного руху в ла­тиноамериканських країнах, спонукало Вашингтон кидатись від си­лових замахів (доктрина «Джонсона-Манна»

) до жестів «доброго су­сіда» у вигляді «Союзу заради прогресу».

Після проголошення «Гуамської доктрини Ніксона»

 політика США до Латинської Америки стала визначатись як «диференційова­ний підхід» — підтримка Сполученими Штатами певних латиноаме­риканських держав і негативне ставлення до інших, які не йдуть у фар­ватері зовнішньої політики США. До останніх з осені 1970 р. була за­рахована Чилі.

Трагічні події в Чилі

В 1970 р. в Чилі конституційним шляхом відбулась зміна характе­ру державної влади. На президентських виборах перемогли ліві сили, і 4 вересня 1970р. було створено уряд Народної єдності, президентом став Сальвадор Альенде, який вважав себе марксистом. Стоячи на позиціях ортодоксального марксизму, Альєнде планував і надалі конституцій­ним шляхом перебудувати країну на соціалістичний шлях розвитку. Він не застосовував ленінсько-сталінських методів «знищення буржуа­зії як класу» в середині країни, не намагався за Кубинським прикла­дом «розпалювати вогонь революції» в інших латиноамериканських країнах, як це робив Че Гевара в Колумбії, Болівії, Венесуелі (від чого він і загинув). Альенде намагався створити в Чилі «мирний соціалізм». Націоналізацію тяжкої промисловості, у тому числі мідної, яка була провідною в Чилі, він провів законним парламентським шляхом. Але при цьому на терені Південної Америки виникала ще одна, друга після Куби, латиноамериканська соціалістична держава.

Зовнішня політика Чилі зазнала помітних змін. Чилі, природно, зразу ж після приходу до влади уряду Народної єдності, в листопаді

1970 р. відновили відносини з Кубою. Період 1970—1973 рр. позначив­ся істотним зближенням обох держав. Чилі проголосила принципи самовизначення народів і невтручання у внутрішні справи інших країн. Поглибились зв’язки Чилі з СРСР та іншими соціалістичними краї­нами, які прихильно поставились до щойно визначеної соціалістич­ної орієнтації Чилі. РЕВ всією сукупністю зобов’язалася допомагати Чилі в промисловому розвитку, побудувати там 20 великих промисло­вих об’єктів. Робились серйозні зусилля для розширення відносин з усіма країнами Латинської Америки. Активну позицію займала Чилі і в ОАД — у квітні 1971 р. уряд Чилі висунув пропозиції щодо докорін­ної реорганізації структури ОАД. Не припинялись і традиційні, в ос­новному економічні зв’язки Чилі з країнами Західної Європи.

Безперечно, головною проблемою для нової влади в Чилі були відносини зі США. Твердо відстоюючи інтереси Чилі, її суверенітет, намагаючись захиститись від всесилля американського, а також іншого іноземного капіталу, уряд Народної єдності разом з тим намагався збе­регти нормальні відносини зі Сполученими Штатами. Офіційно вони й не порушувались, але появу на Латиноамериканському континенті, у «своїй», так би мовити, «парафії», нової соціалістичної держави адмі­ністрація США спокійно перенести не могла. Націоналізація в Чилі американської власності викликала з боку США проти Чилі економіч­ну війну. Вживались заходи для ліквідації «Чилійської небезпеки».

 

« Содержание


 ...  150  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я