сірійського військового командування, не посвячувалась в плани Са- дата.
Але перемогти Ізраїль наодинці, без підтримки сусідніх арабських держав, Єгипет практично не міг. Тому в 1973 р. війна на Близькому Сході була не єгипетсько-ізраїльською, а арабо-ізраїльською.
Для забезпечення успіху Єгипет напав на Ізраїль несподівано 6жовтня 1973р., коли в Ізраїлі було свято Йом Кіпур (Судний день). Вночі єгиптяни переправили таємно на західний берег Суецького каналу 8 тисяч солдатів і 100 танків, які підготували плацдарм для висадки там основних сил. Ті були переправлені через канал вдень 6 жовтня у кількості п’яти дивізій. І 7 жовтня вони перейшли в наступ на Синайський півострів широким фронтом в 180 км. В той же час сірійські збройні сили блискавично захопили велику частину Голанських висот. У воєнних діях брали участь також військові підрозділи з Алжиру, Іраку, Йорданії, Кувейту, Марокко, Саудівської Аравії, Судану та Тунісу. Арабським силам вдалося прорвати лінію оборони Ізраїлю. Успішний наступ арабів тривав два дні.
У війні СРСР надавав збройним силам Єгипту і Сирії значну військову допомогу повітряним і морським шляхами. Арабські країни активно використовували свої нафтові можливості. 17 жовтня 1973 р. в Кувейті на зустрічі країн-членів ОПЕК було прийнято рішення про зменшення видобутку нафти та ембарго на її поставки в країни, що прямо чи опосередковано сприяють Ізраїлю утримувати окуповані території: США, Нідерланди, Португалію та Південно-Африканську Республіку.
Проте ізраїльська сторона швидко отямилась від несподіванки і вже 8 жовтня відновила своє становище на Голанських висотах, перейшла сірійський кордон і вийшла на сірійську територію настільки, що була в 30 км від Дамаська. На синайському фронті наступ проходив не так швидко, але ізраїльським збройним силам вдалося досягти каналу і вночі з 14 на 15 жовтня форсувати його.
Активну допомогу Ізраїлю надавали США. 12 жовтня прем’єр- міністр Ізраїлю Голда Меїр звернулась до США з проханням про допомогу, і в Ізраїль американські транспортні літаки негайно доставили необхідну кількість зброї і спорядження.
Напружено працювала Рада Безпеки. 8 жовтня радянський представник там відкинув пропозицію США про припинення вогню і відведення військ на вихідні позиції. Але становище на фронті стало для арабської сторони катастрофічним, і в ніч на 20 жовтня Садат змушений був звернутись до радянської сторони з проханням, щоб СРСР посприяв припиненню вогню.
На синайському фронті ізраїльські збройні сили, скориставшись інформацією з американського супутника про розрив між 2-ю і 3-ю єгипетськими арміями, вдерлись в прогалину і, розширюючи її, просунулись в тил єгипетським силам і оточили в пустелі 3-ю єгипетську армію, залишивши її без води, а також створивши загрозу блокади Суецу.
Тепер Радянський Союз поспішав домогтися в Раді Безпеки рішення про припинення війни. На запрошення Брежнєва до Москви терміново прибув державний секретар США Генрі Кіссінджер, і 20—21 жовтня там домовлялись про відповідні заходи. На зворотному шляху Кіссінджер відвідав Єрусалим і там також діяв у домовленому напрямку.
22 жовтня Рада Безпеки ухвалила резолюцію №338, що передбачала припинення воєнних дій і виконання резолюції Ради Безпеки №242. На ізраїльсько-сірійській ділянці фронту бойові дії припинились. Але на ізраїльсько-єгипетському продовжувались — Ізраїль прагнув будь-що оточити і поставити у безвихідь без води і продовольства загнану в пустелю 3-ю єгипетську армію. На це пішло ще два дні.
24 жовтня СРСР попередив Ізраїль про тяжкі наслідки невиконання рішення Ради Безпеки. В СРСР були приведені в бойову готовність військово-повітряні сили. Про можливі наслідки невиконання Ізраїлем рішення Ради Безпеки було попереджено також президента США.
» следующая страница »
1 ... 128 129 130 131 132 133134 135 136 137 138 ... 187