Міжнародні відносини 1945-1975 років

, то Ніксон намагався довес­ти, що США прагнули вирішити питання мирним шляхом, шляхом переговорів, і зараз намагаються якомога скоріше припинити війну, але цьому заважає негативна позиція ДРВ. Ніксон також підкреслю­вав наявність дружніх відносин США з іншими країнами регіону, зок­рема з Південною Кореєю та Японією.

Китайська сторона підкреслювала свою «тверду підтримку» на­родів Південно-Східної Азії, вказувала на те, що налагодженню відно­син між КНР і США заважає тайванське питання, настоювала на при­пиненні підтримки Сполученими Штатами гомінданівців на Тайвані і на виведенні з Тайваню американських збройних сил.

Документальним наслідком переговорів стало «Шанхайське ко­мюніке», яке не дивлячись на свій скромний дипломатичний статус, містило ряд серйозних моментів. США констатували, що «всі китайці по обидва боки Тайванської протоки вважають, що існує один Китай», а «Тайвань є часткою Китаю». Сторони заявили, що проблема Тайва­ню не має бути приводом до воєнної конфронтації. КНР не висувала умовою для розвитку відносин зі США негайний вихід американців

з  Тайваню та розрив їх відносин з тайванською владою. США ж не підтверджували своїх зобов’язань перед Тайванем за Договором про взаємну оборону від 1954 р. Говорилось про налагодження америка- но-китайських зв’язків в галузі науки, культури та спорту.

Отже, зміст комюніке був стриманим. І це не дивно: йшла амери­канська війна у В’єтнамі. І те, що в цей час відбулась подібна зустріч, говорило багато. «Цей тиждень змінив світ!» — такою була оцінка Ніксо- на щодо його візиту до КНР.

Мао Цзедун, безперечно, був зацікавлений в тому, щоб китайсь­ко-американська зустріч мала загрозливий для СРСР характер. Ніксон не в такій мірі: йшли постійні тривалі радянсько-американські пере­говори про скорочення стратегічних озброєнь. В травні того ж року Ніксон відвідав Москву, вів переговори з Брежнєвим про засади взає­мовідносин між СРСР і США, підписали ряд дуже важливих угод¹.

Для Китаю ж нормалізація відносин зі США була безперечним позитивом: 15—18 лютого 1973 р. Кіссінджер відвідав КНР вже офі­ційно і було домовлено про запровадження в столицях обох держав «місії зв’язку» між США і КНР. Це була певна форма встановлення між США і КНР міждержавних відносин.

Встановлення відносин між США і КНР вплинуло в позитивному плані на покращення відносин КНР з Японією: в 1972 р. між Японією і КНР були встановлені дипломатичні відносини, Китай відмовився від репараційних вимог щодо Японії, Японія, в свою чергу, розірвала відносини з Тайванем і визнала уряд КНР єдиним законним урядом Китаю, а Тайвань — невід’ємною територією Китаю. Це було велике досягнення КНР. Пекін намагався покращити відносини і з рядом со­ціалістичних країн, зокрема відновив стосунки з Югославією.

Навряд чи це могло радувати Радянський Союз: не дивлячись на зміну китайського керівництва — Мао Цзедун вмер 9 вересня 1976 р. — відносини між СРСР і КНР не покращились. Єдине, що могло заспо­коювати радянське керівництво, це те, що США і КНР настільки різно- полярні, що з’єднати їх сили проти СРСР ніколи не удасться.

Здобутки радянсько-американських домовленостей в обмеженні

гонки озброєнь

На кінець 60-х — початок 70-х років обом сторонам, як СРСР, так і США, було цілком зрозуміло, що шалену гонку озброєнь, абсолютно вже безглузду, треба хоч якось зупинити. Це було третьою складовою «дипломатичного трикутника» Кіссінджера. При чому успішне вирі­шення Сполученими Штатами «китайського сегменту» цього «трикут­ника» мало створити сприятливий для Америки грунт для вирішення цієї важливої проблеми.

17 листопада 1969 р. в Гельсінкі розпочалися і проводилися до 1972 р. навперемінно у Гельсінкі і у Відні радянсько-американські перегово­ри про обмеження стратегічних озброєнь. Йшли вони, якзавжди, важ­ко. Проте 20 травня 1971 р. внаслідок взаємних поступок було оприлюд­нено радянсько-американське комюніке, в якому повідомлялось про до­мовленість урядів СРСР і США зосередитись на виробленні угоди про обмеження системи протиракетної оборони (ПРО) та певних заходів щодо обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ОСО). На пе­реговорах було також досягнуто рішення про візит президента США Р. Ніксона в СРСР у травні 1972 р., де передбачалось закріпити конк­ретні наслідки переговорів.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 122 123 124 125 126 127128 129 130 131 132  ... 187