Методологія та організація наукових досліджень

•    як контрольний метод для розширення можливостей опи­тування й аналізу досліджуваних характеристик та для перевірки даних, що отримані іншими методами.

Метод опитування передбачає отримання соціологічної інформації в ситуації соціально-психологічного спілкування, що накладає свій відбиток на її зміст та якість. Тому в науці напра­цьована значна кількість методичних вимог і процедур для того, щоб подолати суб’єктивізм, підвищити надійність і ефективність даної форми збирання інформації.

Спостереження — це аналітичний метод, за допомогою яко­го вивчають і фіксують сучасний стан об’єкта в результаті мину­лого, в реальних ситуаціях.

Експеримент—це нагромадження даних у контрольованих умовах, змінюючи один або декілька чинників.

Імітація — метод, оснований на використанні ЕОМ, який відтворює застосування різноманітних чинників не у реальних умовах:

— будуються моделі контрольованих і неконтрольованих чинників;

— визначається вплив на загальну стратегію дослідження. Ефективним методом збирання первинної інформації є аналіз документів. Документи з різним ступенем повноти відобража­ють економічний стан проблеми, фактологічну сторону соціаль­ної дійсності; в них містяться відомості про процеси та результати діяльності підприємства, окремих людей, колективів, великих груп населення і суспільства в цілому. Саме з аналізу документів має розпочинатися конкретне дослідження.

Аналіз документів первинної і вторинної інформації дозво­ляє отримати об’єктивно існуючий стан і розвиток науки в ціло­му і окремих наукових напрямів. Вивчення наукових інформа­ційних потоків дає можливість планувати, прогнозувати тенденції розвитку науково-інформаційної діяльності і її удосконалення.

Дослідження документальних інформаційних потоків здійснюється за допомогою використання банку даних.

Банк даних—певна сукупність програмних, організаційних, технічних засобів призначених для централізованого накопичен­ня та багатоцільового використання інформації, яка системати­зована і сконцентрована в певному місті (у пам’яті ЕОМ, бібліо­теці, каталогах , картотеці). Його ядром є база даних.

База даних — іменована сукупність інформаційних одиниць у певній предметній сфері. Функціонування цієї бази забезпе­чується сукупністю мовних і програмних засобів, які мають наз­ву системи управління базою даних.

База даних сприяє формуванню бази знань.

База знань — сукупність систематизованих основних відомо­стей, що належать до певної галузі знань і зберігаються в пам’яті ЕОМ. У ній виокремлюється дві відносно самостійні частини:

— знання про певну галузь у вигляді термінів і законів, ствер­джень;

— конкретні, факти що описують цю галузь. База знань сприяє розвитку бази даних.

 

« Содержание


 ...  110  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я