Методологія та організація наукових досліджень

Серед книг і брошур важливе місце займають монографії, в яких висвітлені результати всебічного вивчення певної проблеми чи теми. Монографія може бути підготовлена як одним автором, так і колективом.

Особливе місце серед книг, які використовуються в сфері наукової інформації, займають підручники і посібники — непе­ріодичні видання, в яких містяться систематизовані відомості на­укового і прикладного характеру, викладені у доступній формі як для викладачів, так і для студентів.

Найбільш оперативним джерелом науково-технічної інфор­мації є періодичні видання, які виходять через певний проміжок часу, з постійним для кожного року числом номерів, але не повто­рюються за змістом, маючи однакову назву. Традиційними вида­ми періодичних видань є журнали і газети. До періодичних також відносять збірники наукових праць науковців ВНЗ, науково-дос­лідних інститутів.

До спеціальних видів технічних видань відносять норматив­но-технічну документацію, яка регламентує науково-технічний рівень і якість продукції: стандарти, типові положення, методичні розробки.

Стандарти — нормативно-технічні документи, в яких вста­новлено комплекс норм, правил, вимог до об’єкта стандартизації і затверджений компетентними органами.

Важливе значення для проведення науково-дослідної робо­ти має патентна документація, тобто сукупність документів про відкриття, винаходи, а також відомості про охорону прав вина­хідників. Патентна документація характеризується високим рівнем достовірності, оскільки ця документація підлягає експер­тизі на предмет новизни і корисності.

Така кількість наукових документів пояснюється характе­ром знань і різноплановою діяльністю людей.

Науковий документ відображає конкретну наукову ситуа­цію на всіх етапах наукового дослідження: від виникнення ідеї до створення, перевірки теорії та практичного її впровадження.

Характерною особливістю сучасного розвитку науки є значна кількість наукових документів, які одержані в результаті науко­во-дослідної роботи. Щорічно в світі видається понад 500 тисяч книг із різних галузей знань, велика кількість журналів, ката­логів, довідників тощо. Обсяги нової інформації безперервно зро­стають, зростає і швидкість її розповсюдження. Уже з 1965 року у світовій інформаційній практиці з’явилася нова форма інформа­ційних видань — бібліографічні фактографічні машинозчитуючі бази даних на магнітних стрічках. Структура наукових документів приведена в таблиці 1.

У кінці XX століття створено світову систему Іпіегпеї, яка об’єднує більше 30-ти мільйонів користувачів із 100 країн світу, що підтверджує стан і напрям розвитку інформатизації сучасного світу.

Найбільш важливою галуззю використання комп’ютерів є створення глобальних телекомунікаційних мереж, які б об’єдну­вали людство в єдиний інформаційний союз. Глобальна мережа Мете! — це всесвітнє об’єднання регіональних і корпоративних мереж, що створюють єдиний інформаційний простір завдяки використанню стандартних протоколів передачі інформації.

Слід зазначити, що з розвитком електронних засобів інфор­мації актуальність документальних джерел не знижується і по­треба в них не зменшується.

Традиційним засобом передачі та збереження інформації є приведення в порядок документальних фондів. Найбільш поши­реною є Універсальна десятична класифікація (УДК), яка вико­ристовується більш ніж в 50-ти країнах світу і юридично є влас­ністю Міжнародної федерації документації (МФД), яка відпові­дає за розробку таблиць УДК, їх стан і видання.

УДК — це міжнародна універсальна система, яка дозволяє детально представити зміст документальних фондів, забезпечити оперативний пошук інформації, має можливість свого розвитку і самовдосконалення. Вона складається із основної і допоміжної

 

« Содержание


 ...  106  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я