Методологія та організація наукових досліджень

Методи пошуку і збору наукової інформації

Для проведення наукового дослідження потрібна як первин­на, так і вторинна інформація.

Первинна інформація — це вихідні дані, які є результатом конкретних експериментальних досліджень, вивчення практич­ного досвіду.

Вторинна інформація — це результат аналітико-синтетичної переробки первинної інформації.

Етап збору і відбору інформації для проведення наукових досліджень є одним із ключових.

Організація його передбачає:

— визначення кола питань, що будуть вивчатись;

— хронологічні межі пошуку необхідної літератури;

— уточнення можливості використання літератури зарубіж­них авторів;

—уточнення джерел інформації (книги, статті, патентна літе­ратура, стандарти тощо);

— визначення ступеню відбору літератури — всю з даного питаннями, чи тільки окремі матеріали;

— участь в роботі тематичних семінарів і конференцій;

— особисті контакти із спеціалістами з даної проблеми;

— вивчення архівних документів, науково-технічних звітів;

— пошук інформації в Інтернеті.

Вихідну інформацію можна знайти в загальній і спеціаль­них енциклопедіях, а також у списках літератури, які додаються до тематичних і оглядових робіт, що мають відношення до теми. В цьому випадку пошук інформації ведеться в антихронологічно- му порядку — від більш пізніших джерел до більш ранніх. Такий шлях пошуку швидше приводить до поставленої мети.

При пошуку інформації слід дотримуватись певних прин­ципів її формування, а саме:

— актуальність інформації має реально відображати стан об’єкта дослідження в кожен момент часу;

—достовірність — це доказ того, що названий результат є істинним, правдивим;

— інформація має точно відтворювати об’єктивний стан і розвиток об’єкта;

— інформаційна єдність, тобто подання інформації у такій системі показників, при якій виключалась би ймовірність протиріч у висновках і неузгодженість первинних і одержаних даних;

— релевантність даних, тобто одержання інформації за запи­том користувача, включаючи роботу зданими, які не належать до дослідження.

Дотримання цих принципів дозволило б виключити дублю­вання наукових досліджень. За підрахунками американських спеціалістів, від 10 до 20% науково-дослідних робіт можна було б не проводити, якщо би правильно була підібрана наукова інфор­мація з проблеми, яка вивчається.

Пошук потрібної інформації з кожним роком ускладнюєть­ся. Тому всі наукові працівники мають знати основні положення інформаційного пошуку.

Інформаційний пошук — це сукупність операцій, спрямова­них на пошук документів, які потрібні для розробки теми про­блеми.

Пошук може бути: ручний, який здійснюється за бібліогра­фічними картками, картотеками, каталогами, механічним і авто­матизованим. Визначення стану вивченості теми доцільно розпо­чати із знайомства з інформаційними виданнями, які містять опе­ративні систематизовані відомості про документи, найсуттєвіші сторони їх змісту.

Інформаційні видання, на відміну від бібліографічних, вклю­чають не лише відомості про надруковані праці, а й ідеї та факти, що в них містяться. Крім оперативності, їх характеризує новизна поданої інформації, повнота охоплених джерел і наявність довід­кового апарату, що полегшує пошук і систематизацію літератури.

Інформаційні видання охоплюють усі галузі народного гос­подарства, їх випускають інститути, служби НТІ, центри інфор­мації, бібліотеки.

До основних інститутів і організацій України, які здійсню­ють централізований збір і обробку інформації основних елементів опублікованих документів, є: Книжкова палата України, Украї­нський інститут науково-технічної та економічної інформації (УкрУНТЕУ), Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадсь- кого та інші бібліотечно-інформаційні установи загальнодержав­ного та регіонального рівнів.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 103 104 105 106 107 108109 110 111 112 113  ... 138