Перевірка гіпотези про статистичний зв’язок між ознаками найчастіше здійснюється за критерієм «XII — квадрат»; для виміру щільності зв’язку застосовуються різні коефіцієнти, вибір яких залежить від характеру таблиць і взаємозв’язку ознак. Найбільш прості і поширені двомірні таблиці, оскільки вони є наочними і універсальними.
Для вивчення лінійних парних зв’язків між кількісними показниками використовують кореляційний аналіз. Проте часто кореляція є результатом впливу якихось глибших причин на обидва показники. Коли ж зв’язок між змінними має нелінійний характер (а також для порядкових змінних), застосовуються коефіцієнти рангової кореляції.
Для опису структури зв’язків у деякій системі показників застосовується матриця кореляцій—квадратна таблиця, в кожній клітинці якої вміщують коефіцієнт кореляції для пари змінних. Для більш глибшого аналізу використовують розвідувальний факторний або кластерний аналіз. Останній застосовується також для опису структури об’єктів, які становлять вибірку.
Для кількісних залежних змінних використовується регре- сійний (якщо незалежні змінні також є кількісними) або дисперсійний (якщо індикатори вимірені за номінальною або порядковою шкалами) аналіз. До якісних (номінальних і порядкових) залежних змінних в аналогічних ситуаціях застосовується дискримінантний або кластерний аналіз.
Поява множинного класифікаційного аналізу і методу індикаторних змінних дозволила використовувати в будь-яких моделях як кількісні, так і якісні предикати. Саме це сприяло широкому розповсюдженню регресійних і регресійноподібних моделей.
Отже, процедура аналізу соціологічно-економічної інформації містить органічно взаємопов’язані компоненти аналізу цих даних у їх взаємодіях і взаємозалежностях, що відтворює відповідні характеристики досліджуваного соціального об’єкта. Такий аналіз дозволяє переходити до формулювання основних висновків та розробки практичних рекомендацій з метою конкретного застосування їх у науково-дослідній або практичній діяльності.
Після завершення аналізу даних отримані результати оформляють у підсумкові документи дослідження: інформації, інформаційні записки, звіти про науково-дослідну роботу.
В інформації зміст результатів дослідження подається без їх інтерпретації. Вона включає:
• короткий виклад проблемної ситуації;
• перелік цілей і завдань дослідження;
• опис характеристик вибіркової сукупності;
• розподіл відповідей на запитання анкети або інтерв’ю, результати аналізу документів і спостережень у відсотковому викладі. Число розділів зазвичай відповідає числу гіпотез, сформованих у програмі дослідження.
Інформаційна записка (як і інформація) містить ті ж підрозділи, в яких подаються результати досліджень, але підсумкові дані уже коментуються, тобто описуються, цифровий матеріал може групуватися і порівнюватися, даються висновки із зазначенням тенденцій, що виявилися.
Аналітична записка є основним підсумковим документом невеликої наукової дослідної роботи. Вона може бути значною за обсягом і мати таку структуру:
• вступ — обґрунтовується необхідність проведення дослідження, вказуються причини використання тих чи інших методів збору, обробки та аналізу інформації, описуються мета і завдання дослідження, його об’єкт і предмет, дається характеристика проблемної ситуації, доводиться репрезентативність вибірки;
• основна частина — включає аналіз зібраної інформації (здійснюється групування і зіставлення результатів дослідження). Увесь цифровий матеріал інтерпретується і аналізується, наводяться таблиці, графіки, діаграми тощо, виводяться закономірності функціонування тих чи інших явищ і процесів;
• висновок, в якому подаються основні результати дослідження і обґрунтовуються методи, прийоми розв’язання соціальних проблем.
» следующая страница »
1 ... 108 109 110 111 112 113114 115 116 117 118 ... 138