Менеджмент підприємства

Знання, особливо одержане у вищій школі, нині в значній мірі спеціалізоване і диференційоване. Та саме по собі знання нічого мате­ріального не виробляє. Сучасний бізнес значних розмірів може вико­ристовувати десятки тисяч працівників високого освітнього рівня, во­лодіючих 50-60 спеціальностями. Але його ефективність залежить від адекватного управління. Інженери різних профілів, конструкто­ри, експерти по маркетингу) економісти, статисти, спеціалісти по людських ресурсах - всі вони працюють разом, і їх діяльність складає одне спільне підприємство інтелектуалів. Без цього не може бути того, що ми називаємо бізнесом.

І сучасне підприємство, і сучасний менеджмент на сьогодні не можуть існувати без тих знань, яке накопичило людство. Але тільки менеджмент був у змозі об'єднати знання і вміння освічених людей, зробити їх працю ефективною і продуктивною. Роль менеджменту в тому і полягає, щоб перетворити знання і освіченість із предмету розкоші і елітарного орнаменту в безпосередню виробничу силу суспільства, в те, що називають справжнім капіталом будь-якої еко­номіки. В свою чергу, саме знання є об'єктом капіталовкладень. Так, Японія на сьогоднішній день витрачає 8% свого ВНП за рік на інвес­тиції у верстати і обладнання, та в 2 рази більше цієї суми - на освіту (в тому числі, 2/3 - для молоді, а залишок - на перепідготовку кадрів, головним чином тими організаціями, де вони працюють).

З   1870 року, коли великі підприємства ще тільки формувались, в практику управління бізнесом швидко ввійшла адміністративно- командна структура. Адміністративно-командна система, в якій де­кілька чоловік на самому "версі" могли віддавати накази і великі маси людей у підніжжя організаційної піраміди, які зобов'язані ці накази "сліпо" виконувати, не залишалась незмінною останні 100 років. Управління стало змінюватися одразу, як на виробництво прийшло знання. Перший інженер з університетською освітою був прийнятий на промислове підприємство в 1867 році. А через 5 років там був створений науково-дослідний відділ. На початку першої світо­вої війни на типовому промисловому підприємстві діяли інженерні, дослідницькі, фінансові та бухгалтерські служби, а трохи пізніше служба людських ресурсів. Але як вважає П. Друкер, найбільше вплинуло на підприємство і на всю світову економіку використання управління в сфері навчання і перепідготовки кадрів. В США та Англії промисловці швидко сприйняли ідеї наукового управління

Ф. Тейлорау, який в 1885-1910 рр. створив систему професійної підготовки і виробничого навчання в великих масштабах. Він вивчав виробничі операції і розбивав їх на окремі нескладні види робіт, які робітник міг швидко і легко засвоїти. Пізніше ідеї профе­сійного навчання і підготовки були використані Японією, а потім - Південною Кореєю, що продемонстрували світові чудеса феноме­нально швидкого економічного розвитку.

Впродовж 20-3 0-х років управління було впроваджене в усі сфери промислового виробництва. Почалася повсюдна децентралі­зація управління: в середині одного підприємства стали намагатися об'єднати переваги великого, і малого бізнесу. Планування зробило крок до складних внутріфірмових систем, що стали базуватися на статистиці і аналітичній логіці, які дозволили перетворити досвід і інтуїцію в систему чітких цілей, суворих визначень і показників. З'явився маркетинг, як спроба використати принципи управління збутом продукції.

В цей же період спеціалісти з управління (Ватсон, Вуд, Мейо та інші) встановили, що конвеєри, поточні складальні лінії (незважаю­чи на викликане ними велетенське зростання продуктивності праці) є тимчасовим компромісом в розвитку організації промислового ви­робництва, поскільки ці лінії робили виробництво негнучким, недо­статньо сприйнятливим до нововведень, до постійного вдоскона­лення з опорою на максимальне використання людських ресурсів. Саме вони задумали ідею автоматизації виробництва, зі всіма наступ­ними звідси наслідками у вигляді "теорії" в управлінні, гуртків якос­ті, бригадного підряду і управління персоналом. Кожне з цих управ­лінських нововведень було кроком на шляху зміни принципу "пра­цювати більш вміло".

 

« Содержание


 ...  30  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я