Менеджмент підприємства

За порушення антимонопольних законів в США передбачена цивільна та карна відповідальність: штраф до 100 тис. дол. з посадо­вої особи та тюремне ув'язнення до трьох років, штраф до 1 млн дол. з корпорації. Крім того, суд може зобов'язати відповідача виплатити позивачам нанесені ними збитки в потрійному розмірі. Антимоно- польна політика держави в Україні та інших країнах СНД поки що тільки формується.

Капітал ніколи не буває вільним. Звідси витікає, що ринок мож­ливий тільки в тому разі, коли гроші є дефіцитним товаром.

Перехід до ринкової економіки викликає кардинальні зміни орієн­тирів в діяльності підприємств. У підприємства повинні бути тільки економічні цілі - підвищення ефективності виробництва, максимізація прибутку в довгостроковій перспективі, завоювання нових ринків. Суттєво підвищується відповідальність за стан справ і повноважен­ня підрозділів підприємства.

Відмова від централізованого плану різко підвищує роль внутріш­ньовиробничого планування, розробки стратегії та тактики поведінки підприємства на ринку. Все це потребує зусиль всіх економічних служб, підрозділів по збуту та маркетингу, прогнозування і розроб­ки стратегії розвитку, підвищення рівня внутрішньої організації ви­робництва і, разом з тим, нової якості кадрів керівників, швидкої ре­організації системи економічної освіти для наближення її до прак­тичних потреб.

Майбутнє багатство (благополуччя) колективу підприємства прямо пов’язане з майбутнім рухом готівки до проекту, прийнятого до виконання. Людина заощаджує тільки тому, що існує для цього мотив. Стимулом є те, що майбутнє споживання стає більш приваб­ливим (більш цінним), ніж сьогоднішнє споживання. Недоліком всіх наших економічних реформ та експериментів була їх нездатність за­безпечити такий стимул. Нагородою для сьогоднішнього зберігання і, таким чином, перенесення споживання на майбутнє, забезпечується ринком капіталу і, головним чином, ставкою (нормою) процента.

Схема функціонування підприємницької фірми в умовах ринко­вої економіки зображена на рис. 1.12. Підприємницька фірма є об’єктом, який вступає в економічні зв'язки з метою здійснення фун­кцій фінансування, інвестування, виробництва та реалізації продукції. Фірма повинна придбати фонди основою капіталу в інвесторів чи кредиторів (власників капіталу), здійснити інвестиції, одержати від них прибуток і з нього періодично сплачувати відповідний процент (на каштан). Одержані фірмою грошові засоби можуть бути двох ти­пів: позичені або акціонерні. Акціонери купують акції в надії одержа­ти прибуток на вкладені кошти. Цей прибуток на акціонерний капітал носить назву дивідендів.

Капітал

Інвестиції

Рисунок 1.12. Схема функціонування підприємницької фірми

Процент Підприємницький прибуток

т"-™ові товари (послуги) Виручка

____ Сировина, матеріали,

послуги,труд

Грошові витрати

Кредитори (банки) надають фірмі гроші у вигляді позики, без придбання права власності на майно фірми. Фірма зобов'язана поверну­ти кредиторам прибуток на наданий ними капітал у вигляді процента. Сама фірма не є власником капіталу. Вона тільки використовує капі­тал, наданий акціонерами та кредиторами (банками). Тому мене­джери фірм є тільки уповноваженими їх власників - акціонерів та кредиторів (банків). Рішення, що стосуються інвестицій, по різних проектах повинні прийматися не тільки з точки зору фірми, але

також з точки зору одержання максимального прибутку, інвестора­ми. Великі організації намагаються наймати професійних менедже­рів, які володіють тільки незначною часткою акцій фірми. При цьо­му функції управління відокремлені від вкладників капіталу (влас­ників фірми).

1.4.2.                                       Механізм формування ринку житла (на прикладі США)

 

« Содержание


 ...  25  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я