1.4. Особливості функціонування підприємства (фірми) в умовах ринку
1.4.1. Рушійний механізм ринкової економіки
В ринковій економіці рішення про те, що виробляти, скільки та по якій ціні приймає сам виробник згідно з вимогами ринкового попиту та пропозиції. В неринковій економіці таке рішення приймає бюрократичний орган державного управління. При цьому послідовність процедури включає в себе техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) утворення підприємства, проектування з визначенням бюджетної (кошторисної) вартості і термінів будівництва з наступним рішенням про надання підприємству необхідних централізовано розподілених засобів (виробничих благ). Таким чином, в неринковій економіці виробник має в своєму розпорядженні необхідні йому виробничі блага в готовому вигляді з самого початку. В ринковій же економіці, підприємцю необхідно ці виробничі блага (грошові ресурси) одержати за відповідну платню. Іншими словами, в ринковій економіці грошові засоби стають товаром і привласнюють при цьому ціну, що має назву процент на капітал. Розмір проценту або ціна грошей, що стали капіталом, визначається законом відповідності попиту та пропозиції: багато грошей - вони "дешеві" (тобто процент невисокий), мало грошей - вони дорогі (процент високий).
Якби підприємець мав у своєму розпорядженні з самого початку потрібні йому виробничі блага, то і в умовах ринкового господарства виробництво здійснювалось би без усякого проценту. В нерин- ковому господарстві, процента, як самостійного явища вартості, не існує (45).
При цьому під ставкою проценту розуміють вартість грошей з урахуванням доходу майбутнього періоду часу. Скажімо, якщо у вас є 1 грн і ви поклали її в банк, то ви одержуєте процент. Якщо ставку процента визначити через "е" то цінність 1 грн. через один рік складе (1 + е), через два роки - (1 + е)2, через "п" років - (1 + е)п. Якщо ви хочете мати у банку 1 грн. через один рік, то повинні покласти у банк сьогодні (1 + е)-1 грн. Якщо ви хочете мати 1 грн. через два роки, то повинні сьогодні покласти в банк (1 + е)-2. Тобто 1 грн. сьогодні коштує більше, ніж 1 грн. завтра.
Яку ставку процента повинна використовувати фірма? Компанія, подібно приватній особі, має свої міркування: тримати свої гроші в банку і одержувати процент або брати гроші в борг і сплачувати цей процент. Якщо компанія відчуває нестачу грошей, вона повинна використовувати більш високу ставку процента, і навпаки. Більшість компаній також підвищують ставку процента, щоб застрахуватися від ризику, пов’язаного з використанням грошей для ненадійних інвестицій, через податки та з інших причин.
Величина процента дорівнює підприємницькому прибутку "останнього" підприємця, тобто останнього з тих, хто може одержати кредит при заданих ціні і пропозиції. Це той підприємець, який очікує в разі успіху одержати прибуток, який повинен бути достатнім лише на виплату процента.
"Процент - це дивний насос, що відкачує блага із підприємницького прибутку та формуючий з них потік грошових засобів. Процент є наслідком своєрідного устрою приватно-господарської організації. Це мов би "опилки", які виникають від тертя планів підприємця по шкарубкій поверхні діючих відношень власності... Процент на капітал - це елемент ціни купівельної сили, що дозволяє встановлювати свою владу (панування) над виробничими благами" (45).
Як стверджує німецький економіст Й. Шумпетер (45), не завжди підприємницький прибуток народжує процент. Це відбувається лише там, де засоби виробництва, необхідні для реалізації планів підприємця, знаходяться у власності інших господарських суб’єктів, які не приймають участі у планах першого. Таким чином, в основі ефективного функціонування підприємницької фірми (підприємства) в умовах ринкової економіки лежить конкуренція, яка виключає монопольні структури. Антимонопольне (анти-трестівське) законодавство в найбільшій мірі розвинуто в США. Найбільш відомі закони - Шермана (1890 р.), Клейтона (1914 р.), Келлера-Кефовера (1950 р.). Вони роблять незаконними об’єднання або змови. З метою обмежити конкуренцію забороняється також реклама, що вводить в оману споживачів. На початку нинішнього століття три гігантські монополії ”Стандарт ойл", "Американ Табекоу" та "Дюпон" підпали під дію антитрестівського законодавства і були розпущені. Останній випадок - розукрупнення на 22 дочірніх компанії в 1982-1983 рр. найбільшої в США по вартості акцій компанії "Американ телефон енд телеграф" (АТТ).
» следующая страница »
1 ... 19 20 21 22 23 2425 26 27 28 29 ... 256