Характеризуючи управлінський і виробничий персонал, визначають показники, що відображають динаміку чисельності та кваліфікації працівників підприємства, а також дані з оплати їхньої праці.
Виходячи з цього, ефективність підприємства і перетворень, які проводяться у ньому, залежить від:
а) ясності і визначеності стратегічних і тактичних цілей, послідовності реорганізації всієї структури підприємства;
б) ступеня взаємозв’язку повноважень, відповідальності та ресурсного забезпечення конкретних структур влади на всіх рівнях, підготовки до швидких змін обстановки;
в) створення стійкої системи зворотного зв’язку з населенням, підзвітності і контролю за діяльністю нових управлінських та виробничих структур підприємства.
Це висуває високі вимоги до управління підприємством у цілому і на окремих підприємствах.
Ефективним є таке управління підприємствами, при якому здійснюється рух усього комплексу до запланованого стану, причому ефективність є тим вищою, чим більше обґрунтований цей рух. Умовою реалізації ефективного управління є використання ідеології стратегічного управління, де важливим елементом є можливість визначення оціночних характеристик цілей розвитку і перетворень. І якщо ефективність процесу управління, з одного боку, — це обґрунтована стратегія і тактика організацій, що надають послуги (замовник — підрядник), то, з другого, — це самоврядування. Причому, саме те самоврядування, що координує, контролює і є по суті “лакмусовим папірцем” ступеня задоволеності споживачів. Пошук нових ефективних форм організації функціонування підприємства, спроби відродження в споживачеві віри в результативність його участі в процесі управління, бажання самоврядування — усе це приводить до формування нових систем управління (зокрема, кондомініумів).
Важливість оцінки ефективності функціонування і управління підприємством на сучасному етапі реформування регіонального управління полягає ще й у тому, що на її основі рішення про створення нових організацій чи перебудову діючих можливі тільки тоді, коли вони обґрунтовані економічно і соціально. Це знижує втрати, що виникають при використанні керівництвом методу проб і помилок. Оцінка дозволяє проводити, реорганізацію діючих структур на базі попередньої ретельної підготовки й експериментальної перевірки.
Проблему економічності у підприємств необхідно вирішувати більш широко, з урахуванням бюджетного характеру його фінансування. Визначення ступеня важливості кожного найбільш значущого фактора економічності підприємства сприяє вирішенню подальших напрямів політики їх використання з метою підвищення ефективності функціонування всього комплексу. У зв’язку з цим є певні особливості в методичних підходах до аналізу головних факторів економічності підприємств.
Аналіз головних факторів економічності підприємств передбачає детальний аналіз таких компонентів:
'ґ джерела доходів;
^ основні статті витрат;
^ прибуток;
^ збитки.
Аналіз джерел доходів. Через скорочення бюджетних асигнувань на розвиток підприємств все актуальнішим стає вишукування додаткових джерел фінансування фірми із використанням потенціалу території, нових структур ринку і промисловості.
Аналіз витрат. Аналіз основних статей витрат підприємств є не менш важливою частиною аналізу головних факторів його економічності. Методика проведення цього аналізу враховує загальні завдання економічності — виявлення основних статей витрат, їх оцінку в усьому обсязі використовуваних коштів підприємства, можливості скорочення витрачених коштів за рахунок більш раціонального їх використання, впровадження нових більш ефективних форм діяльності підприємства.
Аналіз прибутку. При аналізі прибутку важливим є не тільки виявлення основних його складових, але й можливість розгляду їх зміни в динаміці та в порівнянні з показниками інших аналогічних територіальних одиниць.
» следующая страница »
1 ... 408 409 410 411 412 413414 415 416 417 418 ... 445