Менеджмент організацій

Виробництво продукції на 1 грн. середньорічної величини нормованих обігових коштів

Приріст обігових коштів відносно приросту товарної продукції

Відношення приросту прибутку до капітальних вкладень, які його зумовили

Питомі капітальні вкладення на одиницю нової виробничої потужності на 1 грн. приросту продукції

Термін відшкодування капітальних вкладень - відношення їх до суми приросту одержаного прибутку

Матеріальні витрати на 1 грн. товарної продукції

Витрати важливих матеріальних ресурсів у натуральному виразі на 1 грн. товарної продукції

Відношення темпів приросту матеріальних витрат до темпів приросту товарної продукції

По всіх технічних, технологічних та організаційних заходах, передбачених стратегією (бізнес-планом), визначаються також показники: умовно-річна еко­номія; економія до кінця року; перехідна економія. Умовно-річна економія — економія від впровадження того чи іншого заходу за рік (12 міс.), його викори­стання у виробництві. Розраховується через показник зниження собівартості і річний випуск продукції. Цей показник є базовим для оцінки економічної зна­чущості заходів з організації виробництва, а також визначення терміну відшко­дування витрат на їх реалізацію.

Економія до кінця року від впровадження певного заходу обчислюється з урахуванням терміну його впровадження і являє собою ту частину річної еко­номії, яку має отримати підприємство до кінця року. Її треба враховувати при розрахунках зниження собівартості продукції.

Перехідна економія від впровадження заходів по організації виробництва розраховується як сума економії, яка утворюється в наступні періоди після поточного року. Її обчислюють, виходячи з середньорічної собівартості про­дукції, собівартості на кінець року та обсягів випуску продукції після поточно­го року.

Слід пам’ятати, що заходи щодо удосконалення організації виробництва є не капіталоємним чинником розвитку і тому мають бути передбачені страте­гією (бізнес-планом) підприємства.

Ресурсно-потенціальний підхід до оцінки ефективності системи менеджменту

Найбільш конструктивною, що відповідає вимогам сучасної перебудови механізму господарювання є методологія ресурсно-потенціального підходу. Стосовно до проблеми виміру ефективності діяльності корпоративних органі­зацій чи соціально-економічних систем її доцільно розглядати за складовими оцінки:

критерію ефективності господарювання;

ключовому принципу оцінки ефективності;

показникам (системі показників) ефективності;

методиці розрахунку ефективності господарювання;

організаційно-екологічним заходам щодо введення нової системи оцінки в практику.

В умовах формування і функціонування відкритої змішаної економіки ви­користання „споживацького” критерію при оцінці ефективності господарю­вання представляється істотним методологічним принципом. Отже, система оцінки ефективності господарювання повинна базуватися на споживацькій вартості, тобто продукті, що витримав перевірку на суспільну корисність. Ви­ходить, мірою ефекту повинен бути не вироблений, а спожитий суспільний продукт, тобто такий продукт, що пройшов через усі фази відтворення. Цей принцип повинен застосовуватися при оцінці ефективності господарювання на будь-якому ієрархічному рівні.

Взаємозв’язок між потенціалом будь-якої соціально-економічної системи, рівнем і значенням його фактичного використання на часовому інтервалі може бути представлений у вигляді графіка (рис. 21.1) [214, с. 287].

Рис. 2.1. Потенційні можливості виробництва (ПМВ)

На рис. 21.1 вісь ординат характеризує розмір потенційних можливостей виробництва (ПМВ), фактичне значення його використання (ФВП) і величи­ну невикористаної частини потенціалу (ДНП) виробничої соціально-еконо­мічної системи. Вісь абсцис — темпи росту потенціалу і періодичність оцінки цих величин. З графіка видно, що за будь-який період часу (Т) можна виділити заданий (потенційний) і дійсний (фактичний) стан системи, що характери­зується кількісно через потенціал (НГО), і фактичне його використання (ФВП). Оскільки максимально можливе наближення дійсного стану системи до зада­ного здійснюється тільки на основі управління, то потенційний результат сис­теми управління, що може бути отриманий у майбутньому, прямо відповідає величині невикористаної частини потенціалу системи (ДНГО).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 411 412 413 414 415 416417 418 419 420 421  ... 445