Маркетинг

Проте, якщо виходити із запропонованого «системного кон­тексту» принципів маркетингу, то неважко помітити і щось загаль­не в наведених визначеннях сукупності «основних принципів мар­кетингу», а саме:

•   необхідність знання покупців та їхніх потреб;

•   необхідність знання ринкової ситуації у визначеному секторі (сегменті) ринку;

•   прагнення задовольнити нестаток, потреби і запити покупців;

•    наявність гнучкості виробництва, заснованого на точному знанні цільового сегменту ринку товарів підприємства;

•   необхідність впровадження інновацій;

•   необхідність планування по різних тимчасових обріях: побу­дова маркетингових програм у довго-, середньо-, короткоча- сових аспектах, планування їх «ув’язування»;

•   необхідність впровадження в життя прийнятих маркетинго­вих рішень (в-основному, короткострокових задач по досяг­ненню бажаних рівнів збуту на різних ринках);

•   розподіл товарів і послуг;

•    застосування різних форм інформування, переконання або нагадування про свої товари, послуги, підприємство, торгові марки тощо.

Дані принципи були виділені за критерієм: спочатку про­ведення конкретних емпіричних досліджень споживачів, а потім запуск і саме виробництво товарів на основі маркетингу. Крім того, при виділенні принципів маркетингу використовувався критерій аналізу логіки ринкової діяльності багатьох західних фірм.

До основних принципів маркетингу відносять — цільову оріє­нтацію та комплексність.

Комплексність означає, що застосування маркетингу ефек­тивне тільки в тому випадку, якщо він використовується як систе­ма. Застосування окремих маркетингових дій, як правило, не дає позитивних результатів.

Цільова орієнтація і комплексність маркетингу це злиття в один потік усіх складових елементів маркетингової діяльності для досягнення стійкої рентабельності в заданих тимчасових межах не менше 5-7 років.

У маркетингу використовують принцип оперативного плану­вання, що передбачає поточне послідовне коректування показ­ників. Наприклад, якщо програма складена на 5 років, то корек­тування необхідно вносити щорічно, оскільки політична та еко­номічна нестабільність знаходять своє відображення на будь-якому ринку і досягнення визначених кількісних показ­ників (обсягу прибутку, обсягу ринку тощо) прямо залежать від постійно змінних ставок податків, рівня інфляції, виплат заробі­тної плати в різних регіонах, соціальних програм уряду, указів із приводу заборони деяких видів реклами, тощо. Тому, необхідно в фінансових планах і ресурсних фондах передбачати резерви на випадок непередбачених обставин [14].

При розробці маркетингових програм, як і планів внутрішнь- офірмового розвитку, використовують також принцип багатовар- іантності, тобто відповідні служби готують не один, а кілька варі­антів маркетингової програми і плану (переважно 3 варіанти — мінімальний або найгірший, оптимальний або найбільш імовір­ний та максимальний або найкращий).

Крім того інколи окремо окреслюють економічні принципи маркетингу, що представляють собою узагальнення, які виведені відносно реальної поведінки людей, підприємств і організацій, і слугують вихідним початком у виробничо-господарській, фінан­совій та комерційній діяльності.

Узагальнюючи вищесказане можна виділити такі принципи:

•    максимальне пристосування виробництва продукції та всієї виробничо-збутової діяльності виробника до вимог ринку;

•    облік потреб споживача, умов підприємницької діяльності, стану і динаміки попиту;

•    активний вплив на попит різними методами, що не супере­чать законодавству;

•    необхідність диференційованого підходу до ринку;

•    орієнтація на нововведення;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 10 11 12 13 14 1516 17 18 19 20  ... 182