Маркетинг

Об’єкти маркетингу — це, перш за все, матеріальні товари, послуги, ідеї, організації, території та особи.

Виділяють такі групи матеріальних товарів:

•    індивідуального споживання (ринок товарів індивідуально­го споживання);

•   виробничого призначення (ринок товарів виробничого при­значення: споживачів менше, вони професійно організовані, прагнуть до постійних зв’язків);

•    товари для державних та соціальних потреб (ринок товарів для держави: основні обмеження на поведінку споживачів на­кладаються бюджетом, залежить від політичної кон’юнкту­ри).

Виділяють такі види послуг:

•   побутові;

•   виробничі;

•   фінансові;

•   транспорту та зв’язку;

•   соціальні;

•   інтелектуальні.

Виділяють організації ті, що проектують, та діючі.

Головна ціль маркетингу — пов’язати виробника і споживача, допомогти їм відшукати один одного. Моделі маркетингу засто­совують для кількісного та якісного відтворення реальних про­цесів, які відбуваються в цій системі. Головним завданням еко­номічного моделювання маркетингу є зменшення ступеня ризи­ку в плануванні майбутньої діяльності підприємства. Водночас моделі мають враховувати потенційні можливості розбіжностей конкретних дій зі сфери маркетингу.

Моделі в цілому не дають чіткої картини стану того чи іншого явища або процесу, але можуть досить успішно передбачити його. Сучасний стан розвитку інформатики дає змогу забезпечити ши­року базу даних у всіх сферах діяльності маркетингу. Можна кон­статувати, що застосування моделі в прийнятті рішень зі сфери маркетингу є об’єктивною реальністю.

Вихідною основою визначення моделей маркетингу є відно­сини, які виникають на шляху від підприємства до ринку. Підприє­мство і ринок треба розглядати як єдину систему (єдиний ме­ханізм). Гомогенність підприємства і ринку становить основу гло­бальної концепції маркетингу, оскільки система маркетингу встановлює межі змін, спрямованих на задоволення вимог ринку

—                 споживачів.

За своєю структурою основна модель маркетингу складаєть­ся з трьох елементів — підприємство, ринок та їх взаємовідносини.

Відповідно до структури основної моделі маркетингу (рис. 1.5), зв’язки підприємства з ринком полягають у постачанні рин­ку товарів і послуг, у розвитку контактів через засоби комунікацій, одержанні від ринку коштів та інформації.

Рис. 1.5. Структура основної моделі маркетингу

Структура відносин підприємства з ринком розвивається у вигляді двох кругообігів: внутрішнє коло — товарно-грошовий обіг, зовнішнє — обмін інформацією. Наведена структура основної мо­делі маркетингу звичайно спрощена і не може проілюструвати всю складність відносин і зв’язків, які охоплює сфера маркетингу.

Вона лише відображає основні відносини і взаємозалежність елементів.

Основу функціонування моделі маркетингу становить іден­тифікація найважливіших факторів, а також збір і обробка інфор­мації, що пов’язана з їх взаємодією. На функціонування конкрет­ної моделі маркетингу впливають фактори з оточення і фактори в межах підприємства.

1.2.   Основні цілі та принципи маркетингу

Основою маркетингової діяльності є її цілі (табл. 1.2). Під ціллю розуміють визначений кількісний або якісний результат, який бажано одержати до певного моменту часу. Виходячи з цьо­го, ціллю маркетингу є визначений (бажаний) стан результатів діяльності об’єкта.

Цілі маркетингу повинні формулюватись так, щоб їх можна було відобразити кількісно. Наприклад, до кінця року підвищити частку товару на ринку з 10 % до 15 % або одержати 25 % прибутку. Чим чіткіше окреслена ціль і доведена до кожного працівника, тим більше користі принесе маркетинг підприємству (табл. 1.2).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 7 8 9 10 11 1213 14 15 16 17  ... 182