Макроекономіка

Цю залежність можна проілюструвати і на прикладі якоїсь зви­чайної ситуації, що не стосується сфери економіки. Якщо середній зріст чоловіків, що знаходяться у кімнаті становить 1м 75 см і до цієї кімнати входить людина, зріст якої 1м 90см (гранична величина більша від середньої), то середній зріст усіх присутніх у приміщенні підвищиться. Якщо ж той, хто увійшов має зріст 1м 60 см (гранична величина менша від середньої), то середній зріст зменшиться.

Важливу роль у прийнятті фірмою рішень відіграє можливість комбінувати різні види витрат—прямі, непрямі, постійні, змінні, — змінюючи їхню загальну структуру. Можливі комбінації, які дають або однаковий обсяг випуску, або спричиняють його збільшення чи зменшення. Такі залежності, як і у випадку зі споживчими перевага­ми, можуть бути досліджені за допомогою кривих байдужості, а та­кож за допомогою виробничих функцій.

Одну й туж кількість продукції можна отримати, комбінуючи різні кількості факторів виробництва, що використовуються (наприк­лад, праці і капіталу). Скажемо, для одержання 20 тис. одиниць про­дукту можна використати 1 одиницю праці і 5 одиниць капіталу

(точка А, рис.24), а можна 1 одиницю капіталу і 5 одиниць праці (точка D). Проміжні варіанти відобразять точки В і С.

Рис.24

Лінія, що з’єднує усі можливі сполучення ресурсів, що забез­печують однаковий обсяг випуску, зветься ізокванта (isoquant). Для виробника вона показує тіж самі комбінації вибору, що й крива бай­дужності для споживача і має тіж самі властивості: негативний уклін, угнутість, неможливість перетинатися одна з одною. Якщо зростає обсяг випуску, то комбінації чинників виробництва, що забезпечать цей обсяг, відобразять ізокванти, що лежатимуть вище за графіком, а якщо обсяг зменшиться, то ті, що лежатимуть нижче. Сукупність ізоквант утворюють карту ізоквант.

Але витрати на одержання певної кількості продукції залежать не тільки від кількості використаних ресурсів, а від їх цін. При да­них фінансових можливостях виробник може комбінувати викори­стання ресурсів в залежності від того, скільки вони коштують. Якщо весь свій бюджет він витратить на придбання ресурсу Х, то опи­ниться у точці N, (рис.25), а якщо витратить на ресурс У, то опи­ниться у точці М.

Усі можливі комбінації витрат, що дають максимум продукції при даному бюджеті, лежать на прямій MN, яка зветься ізокоста (isocost). Якщо змінюватимуться бюджет або ціни, ізокоста зсува- тиметься праворуч чи ліворуч.

При накладанні графіку ізокости на карту ізоквант визначаєть­ся положення рівноваги виробника — точка дотику ізокванти з ізо- костою (рис.26).

Рис.26

Вона показує той максимальний обсяг виробництва, який може бути досягнутий при даних фінансових можливостях придбання ре­сурсів.

Економія на масштабах

У короткостроковому періоді фірма оперує змінними витрата­ми. Прийняті рішення спрямовані на зміну обсягу випуску за раху­нок варіювання саме такими елементами витрат. Найняти більше чи менше робітників, закупити додаткову сировину чи ні, пустити її відразу у виробництво чи притримати на складах — ці та подібні до них оперативні рішення має приймати фірма, виходячи з того, що в короткостроковому періоді обсяг випуску не може залежати від змін у виробничих потужностях та розмірах підприємств.

Проте, якщо розглядати проблеми підприємницьких рішень у довгостроковому плані, то на перше місце виступає питання про масштаби виробничої діяльності. У міру зростання розмірів підриємств і переходу до масового виробництва збільшуються мож­ливості раціональної організації —спеціалізація, застосування дос­коналішого устаткування, раціоналізація управління, можливості випуску супутніх товарів, а внаслідок цього знижуються витрати на одиницю продукції. Має місце так звана економія на масштабах — ситуація, за якої у довгостроковому періоді середні витрати зменшу­ються у міру зростання обсягу виробництва. Але така тенденція має місце до певної межі, досягши якої, ефективність починає падати, а витрати знову починають зростати. Ця ситуація, названа утратою від масштабів, зумовлена негативними наслідками гігантизму: зни­женням якості обслуговування, збільшенням марнотратства, ослаб­ленням контролю, погіршенням умов проходження інформації. Можлива також ситуація, коли в довгостроковому періоді збільшен­ня масовості виробництва не призводить до яких-небудь змін у ди- намиці питомих витрат. Такий випадок називається постійною еко­номією на масштабах. Графічно ці ситуації можуть виглядати так (рис.27):

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 31 32 33 34 35 3637 38 39 40 41  ... 85