Висновок був такий: якщо збільшуємо витрати, щоб виконати замовлення на 100000 приймачів, а наступного року не вдасться укласти контракт такого ж масштабу, вилетимо в трубу”. Коли наступного дня Акіо Моріта ознайомив зі своїми висновками покупця, той не повірив своїм вухам. “Я тридцять років працюю торговельним агентом ,— сказав він,— але вперше чую, щоб збільшення обсягу закупівель призводило до подорожчання одиниці продукції. Це нелогічно”. Але уважно вислухати всі доводи, він помовчав трохи, посміхнувся і підписав замовлення на 10000 радіоприймачів — кількість, що влаштовувала обидві сторони.
Максимізація прибутку
Орієнтуючись при виборі рішення на мінімально можливий рівень витрат, фірма, як правило, розглядає це завдання не як самоціль, а як засіб розв’язання більш загального завдання — максимі- зації прибутку. Ця мета є головною для будь-якої фірми, навіть якщо вона не формулюється як провідний мотив її діяльності. У багатьох випадках фірми можуть ставити за мету не максимізацію прибутку, а якісь інші завдання, наприклад, збільшення обсягу продажів, досягнення суспільного визнання, і заради них жертвувати частиною прибутку, задовольнившись його скромнішим рівнем. Така мотивація поведінки фірм здобула назву задовільної поведінки.
Проте й у такому випадку не обійтися без прагнення до макси- мізації прибутку, принаймні, у довгостроковому періоді, бо тільки прагнення прибутку створить можливість раціонально розподілити ресурси, забезпечити високу ефективність, а отже, й мати змогу успішно реалізувати обрані цілі.
Максимізація прибуткудля фірми означає пошуки шляхів одержання найбільшого економічного прибутку, тобто різниці між загальними доходами і загальними витратами:
Рт=TR-TC,
де Рт — загальний або чистий економічний прибуток;
TR — загальний дохід, який визначається як добуток кількості проданої продукції на її ціну;
ТС — загальні витрати, що включають і прямі, і непрямі. Якщо випуск та реалізація будуть збільшуватися, то при незмінній ціні і загальний дохід, і загальні витрати зростатимуть: дохід — через зростання проданої кількості, витрати — внаслідок дії закону спадної віддачі. Прибуток матиме місце доти, доки зростання доходу перевищуватиме зростання витрат, а його розміри будуть залежати від співвідношення цих величин. Тому, прагнучи до максимізації прибутку, фірма, насамперед, буде співставляти загальний дохід (TR) і загальні витрати (ТС), щоб вирішити чи варто виробляти дану продукцію, якщо так, то скільки виробляти і який можна одержати прибуток.
Припустимо, якась фірма випускає продукцію, ціна одиниці якої 150 грн. Постійні витрати на виготовлення однієї одиниці продукту — 100 грн., а змінні зростатимуть у міру збільшення одиниць випуску (табл.2).
Загальна кількість продукту д |
Загальний дохід тя |
Загальні постійні витрати ттс |
Загальні змінні витрати ТУС |
Загальні сукупні витрати ТС |
Економічний прибуток(+) або збитки (-) |
0 |
0 |
110 |
- |
110 |
-110 |
і |
150 |
110 |
100 |
210 |
- о |
2 |
300 |
110 |
180 |
290 |
10 |
3 |
450 |
110 |
250 |
360 |
90 |
4 |
600 |
110 |
320 |
430 |
170 |
5 |
750 |
110 |
400 |
510 |
240 |
6
» следующая страница » |