Корпоративне управління

•  У радах має бути достатня кількість незалежних невико- навчих членів з відповідними знаннями і досвідом. Їхні обов’яз­ки мають включати ефективний стратегічний контроль роботи правління, формування основних комітетів ради і вплив на діяльність ради в цілому. Відповідно незалежні невиконавчі чле­ни повинні становити суттєву більшість.

•  У комітети ради з питань аудита, визначення винагороди та висунення кандидатів на провідні посади повинні входити цілком або в переважній кількості незалежні невиконавчі члени.

•  Оплата праці членів ради і ключових виконавчих посадо­вих осіб має відповідати інтересам акціонерів.

•  Компанії мають розкривати в річному звіті політику ком­панії щодо винагороди і, бажано, розмір винагороди окремих членів органів управління та вищих посадових осіб, щоб інвесто­ри могли судити, чи відповідає інтересам акціонерів політика та практика компанії щодо оплати праці.

•  Суттєві стратегічні зміни основної діяльності компанії не слід провадити без попереднього схвалення запропонованих змін акціонерами. Так само значні зміни в компанії, які по суті або за наслідками суттєво «розмивають» акціонерний капітал або змен­шують частки власності чи права на володіння акціями існуючих акціонерів, не треба запроваджувати без попереднього їх затвер­дження акціонерами.

• Практику корпоративного управління потрібно зосереджу­вати на постійній оптимізації операційної діяльності компанії та доходів акціонерів.

•  Компанії мають додержуватись усіх відповідних законів юрисдикції, у якій вони функціонують.

•  Спостережні ради, які прагнуть досягти активного співро­бітництва між компаніями і зацікавленими сторонами, перш за все, сприяють стабілізації економіки регіону, працевлаштуван­ню та охороні довкілля.

Сьогодні немає підстав стверджувати, що такі стандарти кор­поративного управління в Україні стали реальністю. Але вони можуть і повинні впливати на зміст перспективного законодав­ства, зміст установчих документів, їх потрібно поступово впро­ваджувати в судову практику. Тим часом досвід російського кор­поративного управління має позитивні приклади компаній «Лу­койл», «ТНК», «ЮКОС», «Сатурн», ««Трійка Діалог» » щодо прозорості та розкриття інформації. Це пов’язано з виходом цих компаній на міжнародні фондові ринки, їх потребою в залученні масштабних інвестицій, а також з активізацією підприємниць­кої діяльності цих компаній за межами Російської Федерацї.

Якщо врахувати, що структурна перебудова української еко­номіки за оцінками фахівців потребує десятків мільярдів доларів протягом кількох найближчих років, можливо, це і є непогана перспектива для впровадження цивілізованих стандартів корпо­ративного управління і в нашу українську дійсність.

 

« Содержание


 ...  31  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я