9. Повторюйте висловлювання партнерів.
Час від часу запитуйте: «Чи правильно я вас зрозумів?», «З вашої точки зору, ситуація полягає в тому ...». Ваш співрозмовник буде усвідомлювати, що він не просто втрачає час, а отримує задоволення від того, що його почули й зрозуміли.
10.Уникайте поспішних висновків.
Це один із головних бар’єрів ефективного слухання. Утримуйтесь від поспішних оцінок. Постарайтеся зрозуміти співрозмовника, його інтереси та потреби. Кажуть, що найбільша поступка, яку ви можете зробити іншій стороні, — це дати їй зрозуміти, що її почули.
11. Пам’ятайте, що часто мета співрозмовника — отримати від вас що- небудь реальне, або змінити вашу думку, або примусити вас зробити що- небудь. У цьому випадку найкраща дія — відповідь співрозмовнику.
7.4. Постановка запитань і техніка відповіді на них
С |
тавити запитання — не просто вміння: за складністю — це мистецтво, яке вимагає бездоганного володіння мовою, чутливості до комунікативних проявів партнера, особливо невербальних сигналів, і здатності розрізняти щирі відповіді від ухильних, в гуманному смислі — це мистецтво бережливого ставлення до людини, яка потрапила під владу запитань.
Запитувати—значить проявити приємну співрозмовнику цікавість до його особи. Безкорисливо запитувати — значить відходити від власних турбот.
Багато конфліктів і непорозумінь виникає між партнерами через не- поставлені запитання. Щоб запитувати інших, необхідна сміливість, оскільки ставити запитання іншому — це значить саморозкритись. Якщо ж не ставити запитань — значить відкрити шлях здогадкам. Не ставлячи запитань, ми вільно створюємо своє уявлення про інших, присвоюючи їм на основі своїх вимислів ті чи інші якості, гідність та недоліки. Відмовляючись шляхом запитань з’ясувати наміри іншого, ми будуємо свої здогадки про його мотиви і майбутні вчинки, а потім підводимо свою поведінку під нами ж вигадану схему дій.
Вже сам факт запитання вказує на те, що ви хочете взяти участь у спілкуванні, забезпечує його подальший хід і глибину. Це переконує партнера, що ви проявляєте до нього інтерес та намагаєтесь встановити певні позитивні стосунки.
Краще підготувати для партнера серію запитань, ніж висловлювати перед ним найблискучіші ідеї. Мистецтво переконання полягає в тому, щоб підвести співбесідника до потрібного висновку, а не нав’язувати цей висновок силою логіки, голосу й авторитету. До запитань, які забезпечують продуктивний зовнішній діалог, належать:
— інформаційні, мета яких — одержати максимум інформації;
— дзеркальні, що полягають у тому, щоб повторити висловлення партнера в запитальній формі і примусити його по-іншому подивитися на що- небудь;
— естафетні, які намагаються випередити висловлювання партнера.
Якщо вам поставили запитання, на яке ви не можете дати відповідь
відразу ж, не говоріть, що вам необхідно проконсультуватися з керівництвом, що в цьому питанні ви не спеціаліст. Занотуйте запитання й скажіть, що обов’язково дасте відповідь на нього пізніше.
Якщо ж у подібну ситуацію потрапить партнер, не наполягайте на відповіді відразу ж. Скоріше всього відповідь не відпрацьована, тому, вимагаючи її відразу ж, ви змушуєте партнера сказати «ні». Природно, що через день- два в бесіді з вами він, ніби між іншим, дасть відповідь на ваше запитання.
7.5. Сприйняття партнера
З |
’ясування думок іншої сторони — це не просто корисний процес, який допомагає вирішити вашу проблему. Саме мислення опонента — це вже проблема. Укладаєте ви угоду або залагоджуєте суперечку, розбіжності, які виникають при цьому, визначаються незбігом ходу ваших думок з розмірковуваннями партнера. Причиною конфлікту є не об’єктивна реальність, а різні судження людей.
» следующая страница »
1 ... 47 48 49 50 51 5253 54 55 56 57 ... 134