Суть справи зрозуміла: формуляр незаповнений. Можливо вам ще щось хотіли сказати? Поглянемо, про яке ставлення до вас і вашого доручення може свідчити таке речення:
«Навіщо ви залишаєте такий дурний формуляр?»
«Це все, що ви можете?»
«Ви надто ліниві, щоб взяти дані із своїх же папок».
«У вас же все є!»
«Бюрократи!!»
Навряд чи ваш співробітник скаже вам це відверто. Так не робиться. Він висловить свої заперечення у формі ділового запитання. Міміка, жести, інтонація можуть все-таки видати, чи добре він до вас ставиться, чи просто він роздратований. Сторона, яка передає повідомлення задає тон і від неї в переважній більшості залежить виникнення конфліктів. Тут домінують почуття. В ролі адресата повідомлення ви стикаєтесь з небезпекою почути не суть справи, а висловлення ставлення і прореагувати саме на нього. Причому, ця реакція може бути надто швидкою, тому що той, хто говорить, може мати на увазі зовсім інше.
З метою саморозкриття можна запропонувати:
«Мені не зрозуміло»;
«Я можу робити щось більше»;
«Я просто забув».
Які ж основні рекомендації ефективного слухання?
1.Дайте співрозмовнику можливість висловитися.
Слухаючи, ви одержуєте можливість сприйняти партнера, відчути його емоції та зрозуміти те, що він намагається пояснити. До тих пір, доки ви не переконаєте інших, що зрозуміли їх точку зору, ви не зможете пояснити свій погляд на суть питання. В результаті, замість того, щоб прислухатися до вас і прийняти вашу позицію, партнер буде шукати свої аргументи — вас будуть слухати (функціонує слух), але не чути (свідомість зайнята іншим).
2. Схвально реагуйте на слова партнера.
Будь-який співрозмовник на переговорах буде лагіднішим від однієї присутності терплячої людини, яка вміє співчувати, уважно слухати, доки партнер не висловить їй проблеми і не вичерпає емоції. Випадкового кивка, оклику або зауваження буває часом достатньо, щоб підкреслити свою зацікавленість у предметі розмови.
3. Не лицемірте.
Коли стає зрозумілим, що мова співбесідника нецікава і позбавлена корисної інформації, інша сторона починає прикидатися, намагається проявити увагу, хоча погляд при цьому стає розсіяним. Варто тому, хто говорить помітити вашу поведінку, як його думки плутаються, він втрачає суть висловлення, стає настороженим.
4. Не загострюйте уваги на мовних особливостях співрозмовника.
Якщо ви вважаєте себе добрим співрозмовником, вас не повинні
відволікати методи та виразні засоби, які застосовує співбесідник, тим більше представник іншої країни.
5. Враховуйте культурні розбіжності.
Коли люди різних культур зустрічаються один з одним, вони інколи неправильно тлумачать взаємні висловлювання, дії і наміри тому, що не збігаються бази інформації та різні уявлення, тобто вони не знають коду. Досвідчений бізнесмен завжди намагається взнати якомога більше про культуру країни партнера.
6. Стежте за головною думкою співрозмовника.
Не відволікайтесь на випадкові факти, аналізуйте повідомлення партнера, виділяйте головну думку. Врахуйте три важливих моменти:
— власні слова та дії;
— значення, яке протилежна сторона надає вашим словам і діям;
— слова та дії протилежної сторони.
7. Шукайте істинний зміст слів співрозмовника.
Пам’ятайте, що не всю інформацію можна вкласти в слова. Слово доповнюється зміною тональності, окраси голосу, виразом обличчя, жестами, рухами і нахилами голови.
8. Пристосовуйте темп мислення до мови.
Швидкість мислення в три-чотири рази випереджає швидкість мови. Коли ми слухаємо, наш мозок посилено працює. Поки говорить співрозмовник, намагайтеся підсумувати все вказане, зберіть факти для аналізу, зробіть необхідні помітки.
» следующая страница »
1 ... 46 47 48 49 50 5152 53 54 55 56 ... 134