Історично системи металічного обігу реалізувались у формі біметалізму та монометалізму. На ранніх стадіях розвитку капіталістичного виробництва грошова система, як правило, базувалася на біметалізмі.
При біметалізмі роль загального еквівалента законодавчо закріплялася за двома металами—як правило, золотом і сріблом. Відповідно до принципів регулювання співвідношення між золотими і срібними монетами виділяються три різновиди біметалізму:
— система паралельної валюти, за якої вказане співвідношення встановлюється стихійно на ринковій основі;
— система подвійної валюти, коли таке співвідношення визначається державою;
— система “кульгаючої” валюти, за якої один з видів монет карбує в закритому порядку.
Найпослідовнішою формою біметалізму була система паралельної валюти. Однак вона створювала технічні труднощі у функціонуванні сфери обігу в зв’язку з наявністю та постійними коливаннями подвійної системи цін. Спроби впорядкування обігу через законодавчу фіксацію співвідношення золотих і срібних монет, що, як правило, не відповідало їх ринковій вартості, неминуче вели до тезаврації монет, вартість яких недооцінювалась. Явище витіснення “хороших” грошей “поганими” визначається як закон Коперніка-Грешема. Воно обумовлює перехід від біметалізму до монометалізму.
Не припинило цього процесу введення деякими країнами системи “кульгаючої” валюти. Відмова від вільного карбування монет зі срібла прискорила їх знецінення, наплив срібла з сусідніх країн і вивіз золота за кордон. Тому вони змушені були зовсім припинити карбування монет зі срібла, а ті, що залишилися в обігу, перетворилися на розмінну монету.
Монометалізм — грошова система, при якій один метал (золото або срібло) служить загальним еквівалентом і основою грошового обігу, функціонуючі монети і знаки вартості розмінні на дорогоцінні метали. Срібний монометалізм існував у Росії в 1843-1852 рр., в Індії—у 1852-1893 рр., у Голландії—у 1847-1875 рр.
У царській Росії система срібного монометалізму була введена в результаті грошової реформи 1839-1843 рр. Грошовою одиницею став срібний рубль, який вміщував у 4 золотника 21 частки чистого срібла. Були випущені в обіг і кредитні білети, що оберталися нарівні зі срібною монетою і розмінювалися вільно на срібло. Проте ця реформа в умовах кріпосництва, що занепадало, при дефіциті державного бюджету і зовнішньоторговельного балансу не могла на тривалий період істотно стабілізувати грошовий обіг. Кримська війна 1853-1856 рр. спричинила велику додаткову емісію кредитних грошей, і вони фактично перетворилися в паперові гроші.
Вперше золотий монометалізм (стандарт) як тип грошової системи склався у Великій Британії наприкінці XVIII ст. і був законодавчо закріплений у 1816 р. У більшості інших держав він був введений в останній третині XIX ст.: у Німеччині — у 1871-1873 рр., Швеції, Норвегії і Данії — у 1873 р., Франції — у 18761878 рр., Австрії — у 1892 р., Росії і Японії — у 1897 р., у США—у 1900 р.
Залежно від характеру розміну знаків вартості на золото розрізняють три різновиди золотого монометалізму: золотомонетний стандарт, золотозливко- вий стандарт і золотодевізний (золотовалютний) стандарт.
Золотомонетний стандарт найбільше відповідав вимогам капіталізму періоду вільної конкуренції, сприяв розвитку виробництва, кредитної системи, світової торгівлі і вивозу капіталу. Цей стандарт характеризується такими рисами:
у внутрішньому обігу країни перебуває повноцінна золота монета, золото виконує усі функції грошей; дозволяється вільне карбування золотих монет для приватних осіб (звичайно на монетному дворі країни); неповноцінні гроші, що перебувають в обігу (банкноти, металева розмінна монета), вільно і необмежено розмінюються на золото; дозволяється вільний вивіз і ввіз золота й іноземної валюти та функціонування вільних ринків золота.
» следующая страница »
1 ... 67 68 69 70 71 7273 74 75 76 77 ... 384