4. Грошова маса і швидкість обігу грошей
До цього часу грошовий обіг аналізувався з якісної, істотної сторони. Проте він має і кількісну сторону, що виражається насамперед у показниках грошової маси і швидкості обігу грошей.
На жаль, ці показники не знайшли однозначного трактування ні у вітчизняній, ні в зарубіжній літературі. Широкі розбіжності тут зумовлені головним чином неоднозначністю тлумачення суті грошового обігу. Багато науковців зводять його до обігу готівкових грошей, тому грошову масу в обігу ототожнюють із залишками готівкових знаків (банкнот, казначейських білетів і розмінної монети) у розпорядженні підприємств, населення і в касах банків, а
85
швидкість обігу зі швидкістю проходження їх через каси банків. Деякі економісти, особливо в останні роки, розширили трактування цих понять, включивши в масу грошей і безготівкові кошти на банківських рахунках, що більшою мірою відповідає як теоретичним уявленням про суть грошей і грошового обігу, так і самій практиці реалізації грошових відносин.
У зарубіжній літературі до 30-х років XX ст. панувало уявлення про грошову масу як сукупність залишків металевих грошей і розмінних банкнот у розпорядженні суб’єктів обігу. Всі інші грошові інструменти — нерозмінні банкноти, векселі, депозити тощо — виділялись у поняття “засобів обігу” і не включалися в загальну масу грошей. Ситуація принципово змінилася після відміни золотого стандарту. Саме життя довело необхідність включати до грошової маси не тільки всі готівкові знаки, а й депозитні гроші — спочатку короткострокового характеру, а згодом—довгострокового. Більше того, окремі сучасні економісти до грошової маси відносять будь-які активи, яким властива певна ліквідність (облігації державних позик, акції, страхові поліси тощо). Це зумовлено головним чином неоднозначними, суто емпіричними підходами до визначення самої суті грошей, яка може змінюватися залежно від мети аналізу і використання певного елемента грошового обігу. Отже, і в саму грошову масу вони можуть включатися чи виключатися з неї відповідно до конкретної ситуації.
Разом з тим слід зауважити, що зарубіжна економічна наука та практика дали достатньо розгорнуте і обгрунтоване трактування та статистичне визначення грошової маси, які ефективно використовуються в практиці регулювання грошового обігу. Перехід України до ринкової економіки робить надзвичайно актуальним вивчення і використання цього досвіду в нашій практиці.
Виходячи з викладеного вище розуміння суті грошей та грошового обігу, під грошовою масою слід розуміти всю сукупність залишків грошей у всіх їх формах, які перебувають у розпорядженні суб’єктів грошового обороту в певний момент. Такими суб’єктами є приватні особи, підприємства, громадські організації, господарські об’єднання, держава та ін.
Грошова маса має певне кількісне вираження (обсяг у мільярдах чи мільйонах грошових одиниць), надзвичайно складну структуру та динаміку руху. З точки зору якісної характеристики грошової маси важливе значення має її структура, а з точки зору практики її регулювання — обсяг та динаміка руху, а також структурна характеристика.
Для аналізу кількісних змін грошового обігу на визначену дату і за визначений період, а також для розробки заходів щодо регулювання темпів зростання й обсягу грошової маси використовуються різноманітні показники (грошові агрегати).
У фінансовій статистиці промислово розвинутих країн для визначення грошової маси застосовується такий набір основних грошових агрегатів:
86
• агрегат М-1 — включає готівку в обігу (банкноти, монети) і кошти на поточних банківських рахунках;
• агрегат М-2 — складається з агрегату М-1 плюс строкові й ощадні вклади в комерційних банках (до чотирьох років);
» следующая страница »
1 ... 63 64 65 66 67 6869 70 71 72 73 ... 384