Економічна теорія

•      агрегат М-3 — містить агрегат М-2 плюс ощадні вклади в спеціалізова­них кредитних установах;

•      агрегат М-4 — складається з агрегату М-3 плюс депозитні сертифікати великих комерційних банків.

У США для визначення грошової маси використовуються чотири грошо­вих агрегати, в Японії і Німеччині — три, в Англії і Франції—два.

Аналіз структури і динаміки грошової маси має важливе значення при роз­робці центральними банками орієнтирів кредитно-грошової політики.

Для розрахунку сукупної грошової маси в обігу в Україні передбачені такі грошові агрегати:

•     агрегат М-0 — готівка;

•      агрегат М-1 — дорівнює агрегату М-0 плюс розрахункові, поточні та інші рахунки (розрахункові рахунки, спеціальні рахунки, рахунки капітальних вкла­день, акредитиви і чекові рахунки, рахунки місцевих бюджетів, рахунки бюд­жетних, профспілкових, громадських і інших організацій, кошти Держстраху, фонд довгострокового кредитування); плюс внески в комерційних банках; плюс депозити до запитання в Ощадбанку;

•     агрегат М-2—дорівнює агрегату М-1 плюс строкові вклади в Ощадбанку;

•      агрегат М-3 — дорівнює агрегату М-2 плюс депозитні сертифікати та об­лігації державних позик.

Використання різноманітних показників грошової маси дозволяє дифе­ренційовано підійти до аналізу стану грошового обігу.

Зміна обсягу грошової маси може бути результатом як зміни маси грошей в обігу, так і прискорення їх обігу. Швидкість обігу грошей — показник інтен­сифікації руху грошей при функціонуванні їх як коштів обігу і засобів платежу. Він важко піддається кількісній оцінці, тому для його розрахунку використо­вуються непрямі дані.

У промислово розвинутих країнах в основному обчислюються два показ­ники швидкості зростання обігу грошей: показник швидкості обігу в кругообі­гу доходів — відношення валового національного продукту (ВНП) або націо­нального доходу до грошової маси, а саме до агрегату М-1 або М-2; цей показ­ник розкриває взаємозв’язок між грошовим обігом і процесами економічного розвитку; показник оборотності грошей у платіжному обороті — відношення суми переведених коштів по банківських поточних рахунках до середнього роз­міру грошової маси.

В Україні у практиці статистичної роботи залежно від повноти охоплення обігу готівки розрізняють:

по-перше, швидкість повернення грошей у каси установ НБУ як відно­шення суми надходжень грошей у каси банку до середньорічної маси гро­шей в обігу; по-друге, швидкість обігу грошей у готівково-грошовому обо­роті, обчислювану шляхом розподілу суми надходжень і видачі готівки, включаючи обіг пошти з установ Ощадбанку, на середньорічну масу грошей в обігу.

Зміна швидкості обігу грошей залежить від багатьох чинників як загаль­ноекономічних (циклічного розвитку економіки, темпів економічного зростан­ня, руху цін), так і суто монетарних (структури платіжного обігу, розвитку кре­дитних операцій і взаємних розрахунків, рівня процентних ставок на грошово­му ринку і т.ін.).

Прискоренню обігу грошей сприяють заміна металевих грошей кредит­ними, розвиток системи взаємних розрахунків, впровадження ЕОТ у банківсь­ку справу, застосування електронних засобів грошових розрахунків тощо.

При знеціненні грошей споживачі збільшують покупки товарів для того, щоб захистити себе від падіння купівельної спроможності грошей, що приско­рює грошовий обіг. За інших рівних умов прискорення швидкості обігу грошей рівнозначне збільшенню грошової маси і є одним з чинників інфляції.

 

« Содержание


 ...  69  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я