На відміну від розвинутих країн, де вся інституціональна структура ринкової економіки чітко реагує на макроекономічні установки, в українській економіці ще не сформовані економічні системи, спроможні самі вибирати макроекономічні орієнтири й адекватно реагувати на макрофінансову (жорстку або м’яку) політику держави. У цьому зв’язку безпрецедентними є відмови уряду виконувати свої бюджетні зобов’язання в межах сум, встановлених законом про державний бюджет, спроби ставити їх у залежність від нездатності держави забезпечити своєчасний і достатній збір податкових платежів у межах, встановлених державним законом. Не менш одіозно на фоні спаду виробництва і тенденції звуження ринків збуту української продукції виглядає аргументація в обгрунтування рестрикційного курсу грошової кредитної політики.
За фасадом “фінансової стабілізації”, а точніше — придушення високих темпів інфляції ховається глибока поразка системи грошового обігу країни. Трансформація економіки, яка з’явилася за час здійснення реформаційних акцій — від дефіциту товарів до дефіциту грошей—призвела до розладу функцій обігу національної валюти. В єдиному просторі її обігу з’являються осередки нестабільності, що порушують його структурну однорідність. Тут варто згадати й емісію псевдоплатіжних засобів, і доларизацію грошового обігу та заощаджень. Під впливом реформаційних акцій з їх орієнтацією на обмеження кре-
95
дитної емісії відбувається неминуча передача національною валютою своїх функцій її замінникам, що виникають в міру наростання дефіциту коштів. З’являється множина фінансових структур, що емітують псевдогроші. Емітентами різного роду боргових зобов’язань виступають адміністративні органи регіонів, банки, підприємства. Особливо активно тут поводиться Міністерство фінансів України.
Одночасно зі збільшенням обсягів замінників грошей і збільшенням числа їх емітентів відбувається ослаблення функцій НБУ України, зокрема його прав монопольно здійснювати емісію грошей і організовувати їх обіг, а також бути кредитором останньої інстанції для кредитних організацій. Відповідно знижується реальна спроможність НБУ забезпечувати стабільність гривні і регулювати грошовий обіг. В цих умовах НБУ втрачає емісійний прибуток, по- ступаючись правом на його одержання різноманітним комерційним і адміністративним структурам, що здійснюють емісію псевдогрошей. У частині ж заміщення гривневої маси іноземною валютою, що виконує функції заощадження, НБУ віддає прибуток емісійним центрам відповідних країн.
Не можна також не бачити, що зниження сукупного платоспроможного попиту і звуження внутрішнього ринку збуту національної продукції, а отже, зменшення обсягів грошового обігу ведуть до скорочення сфери й обсягів реального використання гривневої маси.
Очевидно, що в рамках існуючої грошово-кредитної політики НБУ слабко використовує своє монопольне право на грошову емісію. Масштаби наповнення міжгосподарського обороту платіжними-розрахунковими сурогатами різних найменувань (платіжні сертифікати, зобов’язання вексельного типу, взаємні заліки, податкові звільнення й ін.) свідчать про те, що забезпечення потреби обороту в платіжних засобах набуває стихійного характеру. Якщо формування грошової маси на основі використання механізму кредитної емісії є об’єктом регулювання НБУ, то наростання обсягів квазігрошової маси практично виводить основну частину грошового обігу зі сфери банківського регулювання і, що не менш небезпечно, єдиного інформаційного простору української економіки. При цьому органічна єдність усього грошового простору зменшує функціональні розходження між ними. Більше того, підвищується “цінність” псевдогрошей у зв’язку з їх спроможністю приховувати прибутки від оподаткування. В умовах відсутності централізованого контролю і регламентації в частині псевдогрошової маси, встановлення жорстких меж зростання гривневої маси (будь-яких агрегатів) стає безглуздим. Розширення сфери обігу псевдогрошей при тому, що відбувається постійне відновлення їх форм і механізмів дії, практично скорочує сферу функціонування гривнєвої маси і, що небезпечно, попит на неї. При цьому відбувається не тільки деформація складу грошової маси й ослаблення її функціональної спроможності, а і руйнується перспектива відновлення національної валюти.
» следующая страница »
1 ... 70 71 72 73 74 7576 77 78 79 80 ... 384