Економічна теорія

Розвиток конкуренції між різноманітними кредитно-фінансовими інсти­тутами має певною мірою циклічний характер: якщо в період депресії між ними загострюється конкурентна боротьба за додаткові позичкові капітали, то в пе­ріод пожвавлення і піднесення збільшується конкуренція за залучення заощад­жень підприємств і населення у вигляді депозитів, страхових і пенсійних внесків.

Між кредитними інститутами повною мірою розвивається як цінова, так і нецінова конкуренція. Для комерційних банків можливості цінової конкуренції в галузі залучення депозитів значною мірою обмежені (встановлення ставок відсотка за терміновими ощадними внесками регулюється законом, а за по­точними рахунками оплата відсотків заборонена), тому серед комерційних банків превалює нецінова конкуренція. Водночас ощадні банки мають велику перевагу перед комерційними, оскільки ставки відсотка не контролюються за­конодавством. Це дозволяє виплачувати високі відсотки за внескахми, що дає значні переваги ощадним банкам у залученні заощаджень населення.

Страхові компанії і пенсійні фонди також широко використовують мето­ди нецінової конкуренції (наприклад, вигідні умови контрактів, нові види стра­хування і забезпечення, гнучкі умови страхування полісів, спроможні задоволь­нити ті або інші потреби клієнта). Щодо позичок і надання кредитів конкурен­ція між кредитно-фінансовими інститутами має специфічний характер. У будь-якій групі кредитно-фінансових інститутів процентна ставка за кредита­ми встановлюється так званим шляхом “лідерства в цінах”, тобто визначається невеличкою групою банківських монополій.

Великі кредитно-фінансові інститути з метою конкуренції використову­ють дрібні і середні фірми. Якщо раніше великі банки і страхові компанії май­же не фінансували дрібні фірми, вважаючи це несолідною справою, що підри­ває їхню репутацію, то до кінця 60-х років кредитно-фінансові інститути пере­глянули свою політику і стали розширювати кредитні операції для дрібних фірм. Завдяки такій політиці найбільша монополія в галузі страхування життя “Пру- деншл” різко збільшила операції по фінансуванню дрібного бізнесу й у 1967 р. за своїми активами випередила “Метрополітен”, що вважався багато десятиліть лідером страхового бізнесу. Аналогічні методи використовував “Бенк оф Аме­рика”, що дозволило йому стати лідером комерційних банків США в 60-х ро­ках.

В ряді випадків великі кредитно-фінансові інститути тимчасово йдуть на збитки з метою підвищення своєї конкурентоспроможності. Потужні кредит­но-фінансові інститути широко використовують у конкурентній боротьбі до-

366

сягнення науково-технічної революції, зокрема електронні технології, що доз­воляє їм значно знизити витрати виробництва й здешевити масові операції (ко­мерційним банкам — чековий обіг, страховим компаніям — опрацювання ра­хунків, актуарні і тарифні розрахунки).

В сучасних умовах величезний потік документів, обумовлений розширен­ням операцій кредитно-фінансових установ і підвищенням їх економічної ролі (сумарна маса—більше 100 млн тонн), змусив широко використовувати елект­ронні гроші.

 

« Содержание


 ...  286  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я