Економічна теорія

У кредитній системі країн Західної Європи набули широкого розвитку бан­ківський і страховий сектори й меншою мірою—спеціалізований сектор у виг­ляді інвестиційних і фінансових компаній, трастових відділів, добродійних фондів. Тут сформувалася широка мережа комерційних або державних кредит­них інститутів, яка включає комерційні й ощадні банки, страхові компанії й ін. (Франція, Італія, Іспанія, скандинавські країни).

358

Кредитна система країн Західної Європи за своєю структурою наближаєть­ся до кредитної системи США, проте кожна країна має свої особливості. Так, у Німеччині банківський сектор базується в основному на комерційних, ощад­них і іпотечних банках. Причому на відміну від інших країн інститут іпотечних банків (хоча і діє як анахронізм XIX ст.) дуже розвинутий і займає велику пито­му вагу в кредитній системі і на ринку позичкових капіталів Німеччини. У той ж час система інвестиційних банків тут менше розвинута, ніж у США, Англії, Канаді. Це пояснюється тим, що комерційні банки Німеччини виконують функції інвестиційних банків.

Для Франції характерний поділ банківської ланки в основному на депо­зитні (комерційні) банки, ділові банки, що виконують функції інвестиційних, і ощадні банки.

Сучасна кредитна система Японії сформувалася в повоєнний період в ос­новному за американським зразком і має триярусну систему: центральний банк, банківський і спеціалізований сектори. Найбільш розвинутий банківський сек­тор, що базується на міських (комерційних) і ощадних банках. В останні роки діють також інвестиційні банки. У секторі спеціалізованих кредитно-фінансо­вих інститутів набули поширення лише страхові й інвестиційні компанії. Да­ний сектор кредитної системи менш розвинутий, ніж у США, Англії і Канаді, і наближається до аналогічних секторів Німеччини, Франції, Італії.

Відставання в розвитку секторів спеціалізованих інститутів країн Західної Європи і Японії порівняно зі США, Англією, Канадою пояснюється такими причинами: національними традиціями розвитку кредитних систем, більш ниж­чим рівнем доходів населення, меншою розвиненістю ринку цінних паперів, організацією державного регулювання кредитної системи.

Кредитні системи країн, що розвиваються, у цілому, за рідкісним винят­ком, розвинуті слабко (в основному це кредитні системи в країнах Африки, структури яких орієнтовані на кредитні системи колишніх країн-метрополій— Англії, Франції, Португалії). У більшості цих країн існує двоярусна система, представлена національним центральним банком і системою комерційних банків. На більш високому рівні перебувають кредитні системи країн Азії і Ла­тинської Америки. Особливо варто виділити ряд азіатських країн: Південну Корею, Сінгапур, Гонконг, Таїланд і Індонезію, Індію, Пакистан, кредитні си­стеми яких досить розвинуті, тому що мають триярусну структуру і наближа­ються за своїм рівнем до кредитних систем країн Західної Європи.

Триярусні кредитні системи має і ряд країн Латинської Америки — Мек­сика, Бразилія, Венесуела, Аргентина, Перу, де, крім центрального банку і бан­ківського сектора функціонує сектор спеціалізованих небанківських кредит­но-фінансових інститутів.

 

« Содержание


 ...  280  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я