однак покаже відповідне збільшення прибутку, тому багато підприємців йдуть на те, щоб і в такому році вказувати в інвентарних описуваннях занижені дані, а при наступному продажу цих товарів приховувати прибуток, отриманий від їх реалізації, проводячи ці операції як угоди без оформлення розрахунково-платіжних документів.
Стан боротьби з відмиванням доходів незаконного походження в Україні.
Процеси послідовної інтеграції нашої держави до світової економічної системи також впливають на стан економічної злочинності. Прагнення підприємців до самостійного виходу на міжнародний ринок, розширення контактів з іноземними фірмами для спільної економічної діяльності, але непродуманий їх пошук при слабкому рівні аудиторського забезпечення, зростання товарного та валютного обміну при відсутності належної законодавчої бази стали свого роду сферою пильної уваги різних ділків як вітчизняної, так і іноземної тіньової економіки. Зростають спроби шахраїв міжнародного масштабу шляхом обману, користуючись відсутністю дієвого механізму державного контролю за товарно-грошовими операціями, провести незаконні акції по відмиванню грошей.
Проведений аналіз свідчить, що проблема боротьби із злочинністю, яка пов’язана з відмиванням коштів є актуальною як у нашій країні, так і за її межами. За останні роки країни Центральної та Східної Європи, а також СНД зіткнулися з розширенням внутрішньої та міжнародної організованої злочинної діяльності, яка отримує значні прибутки шляхом відмивання коштів.
Особливість проблеми полягає в тому, що ця злочиність, як невіддільна частина економічної злочинності, має тенденцію до загострення і набула транснаціонального характеру.
Факторами, що сприяють загостренню в Україні криміногенної ситуації пов’язанної з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом є такі:
• нестабільність економічної ситуації в цілому;
• порівняно слабка банківська система;
• реально існуюча потреба економіки країни в іноземних інвестиціях;
• недостатнє юридичне, економічне, аудиторське обгрунтування міжнародних угод, що призводить до зростання кількості випадків укладення контрактів між підприємствами України та лжеінофірмами і як наслідок після виконання українськими підприємствами своїх договірних зобов’язань, ненад- ходження в Україну плати за поставлену продукцію;
• широкі можливості пересилки злочинно здобутих грошових коштів за кордон або їх впровадження у легальну підприємницьку діяльність шляхом проведення банківських операцій при недосконалому законодавстві щодо “відмивання” грошей, відсутності в банках, державних та комерційних структурах механізму виявлення фактів відмивання кримінально одержаних грошових коштів;
• відсутність механізму своєчасного інформування правоохоронних, інших уповноважених контрольних органів про незаконні або підозрілі операції чи угоди посадовими особами банківських, фінансових установ або свідоме приховування таких відомостей;
• низький рівень підготовки працівників правоохоронних органів та банківських установ щодо попередження, виявлення, розслідування фактів відмивання коштів, їх слабка технічна оснащеність;
• систематичні порушення встановлених Національним банком України єдиних економічних нормативів у сфері платіжного обігу та кредитування, єдиних правил бухгалтерського обліку та міжбанківських розрахунків;
• полегшена можливість створення псевдопідприємств, псевдокомпаній та інших псевдоорганізацій, чому нерідко сприяють посадові особи державних органів, які інколи заради своїх корисливих інтересів спроможні навіть на такі дії як підробка та видача підроблених документів юридичним і фізичним особам, незаконне сумісництво у комерційних та державних структурах;
» следующая страница »
1 ... 240 241 242 243 244 245246 247 248 249 250 ... 384