Економічна теорія

До цього необхідно додати, що “брудні” гроші в податковому сенсі — це не тільки одержання майнової вигоди внаслідок приховування від оподаткову­вання доходів, отриманих протиправним шляхом. Логічні міркування й аналіз відповідних випадків підводять нас до того, що під “брудними” грошима треба розуміти скоріше суму, яка повинна бути покладена в основу правильного опо­датковування, тобто суму, що підлягає оподатковуванню, або хоча б її частину. При прибутковому податку і податках з доходу ця сума містить у собі неотри- мані державою податкові надходження. Усе це можна звести до одного корот­кого формулювання: “брудні” гроші—це гроші, за допомогою яких навмисно занижуються податки. Або для прибуткового податку як найважливішого виду податків: “брудні” гроші — це дохід, включаючи і занижені податки, що виве­дений зі сфери визначеного законом оподатковування.

Характерною рисою “брудних” грошей є те, що вони утворюються в резуль­таті навмисного заниження податків, іншими словами—у результаті ухиляння від сплати податків (ст. 1482 КК), тому що утворення “брудних” грошей — це мета, фінал. Воно вимагає наявності наміру, а отже, й умислу. З термінологічної і практичної точки зору навряд чи можна уявити собі одержання “брудних” гро­шей за допомогою скорочення податків з легковажності або необдуманості.

Стосовно вимог до однозначності трактування дій особи щодо ухилення оподаткування, то її можна виявити за зовнішніми проявами цих дій, зокрема за прагненням використовувати матеріальні цінності підприємства не на збільшення його (підприємства) прибутків, а лише з метою особистого збага­чення або на нейтралізацію прибуткового податку. Для маскування відчуже­ності або ухиляння необ’язково фальсифікувати бухгалтерські документи; ча­стіше буває достатньо інших засобів, за допомогою яких ліквідується зв’язок між майном підприємства і самого підприємства. Подібні засоби існують і для вилучення грошей із майна підприємства з “брудною” метою.

Якщо “брудні” гроші, відповідно до викладеного, припускають ухилення від сплати податків, то момент початку утворення “брудних” грошей необов’­язково повинен слідувати за моментом ухиляння від сплати податків. Усе може відбуватися навпаки. Це випливає з того, що ухиляння від сплати податків за­вершується в той момент, коли занижена сума, що підлягає оподатковуванню, але процес утворення “брудних” грошей може початися вже внаслідок пору­шень в обліку або фальсифікації бухгалтерських даних як підготовка до несплати податків, тобто в той час, коли спроба ухилитися від сплати податків ще не зроблена, але вже проведено протиправну підготовку до несплати податків, що у будь-якому разі повинно кваліфікуватися як самостійне порушення подат­кового законодавства.

Приведене вище визначення “брудних” грошей як грошей, за допомогою яких навмисне занижуются податки, тобто відбувається ухиляння від їх спла­ти, у принципі, поширюється не тільки на прибутковий податок, а й на всі види податків. Відбувається ніби перетикання ухиляння від оподаткування від од­ного виду податків на інші.

З податкового погляду “брудні” гроші приховують як можна довше. “Ут­римувач” “брудних” грошей що є сили намагається заплутати сліди, які мо­жуть привести до їх розкриття.

У податковому сенсі “брудні” гроші необов’язково повинні складатися з “грошей” як таких. Подібним чином можуть створюватися і “брудні” запаси товарно-матеріальних цінностей. Засобом для досягнення цієї мети звичайно є заниження в інвентарних описах обсягів сировини, що надійшла, напівфаб­рикатів, готових продуктів або товарів, отриманихдля реалізації, і прийом цих занижених обсягів на баланс. Тим самим занижуються також розміри майна і прибутку, отриманого в даному році. Але баланс є баланс, і в такому році він 312

 

« Содержание


 ...  244  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я