Підприємство створюється:
1) згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ними органу або за рішенням трудового колективу;
2) в результаті виділення із складу діючого підприємства одного або кількох структурних підрозділів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу;
152
3) внаслідок примусового поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства України.
Здійснення господарської діяльності підприємством може мати місце тільки після його реєстрації в органах державної влади у порядку, передбаченому чинним законодавством. Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, виділення, перетворення) підприємства проводиться за рішенням власника, в окремих випадках, передбачених Законом України “Про підприємства в Україні” — за рішенням власника та трудового колективу, а також—за рішенням суду або господарського суду.
Крім зазначених випадків, підприємство може припинити діяльність у разі:
а) прийняття рішення про заборону його діяльності через невиконання умов, встановлених законодавством;
б) визнання у судовому порядку недійсними установчихдокументів і рішення про створення підприємства;
в) визнання його неплатоспроможності — банкрутом.
Згідно з Законом України “Про банкрутство”1 банкрутами можуть бути визнані ті підприємства, які неспроможні своєчасно виконати свої зобов’язання перед кредитором або бюджетом. Проте підприємство стає банкрутом тільки за рішенням господарського суду, а до цього моменту йому надається можливість вийти зі стану неспроможності. Підставою для порушення справи про банкрутство є заява до господарського суду будь-кого з кредиторів, самого боржника, органів державної податкової служби або державної контрольно-ревізійної служби. Достовірність та повнота бухгалтерського обліку, іншої інформації про фінансове і майнове становище боржника повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою) незалежно від підстав, з яких порушено справу.
Водночас, у місячний термін з дня опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство громадяни і юридичні особи можуть взяти участь у санації боржника (“санація” в перекладі з латинської — “оздоровлення, лікування”). Якщо ж протягом місяця не буде вжито заходів по санації боржника, тоді арбітражний суд приймає остаточне рішення щодо визнання підприємства банкрутом. У разі, коли недобросовісний підприємець визначає себе банкрутом з метою приховати незаконне витрачання коштів не за призначенням (в т.ч. розкрадання), ліквідувати, реорганізувати чи приватизувати підприємство (фірму) зі зміною форми власності на нього (фіктивне банкрутство) або навмисно приховує банкрутство, то він має нести кримінальну відповідальність.
Підприємець (підприємство) має здійснювати свою діяльність у повній відповідності з чинним законодавством. Держава ж, у свою чергу, гарантує додержання прав і законних інтересів господарюючих суб’єктів, в т.ч. охороні відо-
мостей, які складають комерційну таємницю
, забезпечує підприємству, фірмі (незалежно від форми власності) рівні правові та економічні умови господарювання. Вона забезпечує пільгові умови підприємствам, які впроваджують прогресивні технології, створюють нові робочі місця, використовують працю громадян, що потребують соціального захисту, стимулює розвиток малих підприємств (малого бізнесу), оскільки останні відіграють значну роль в умовах ринкової економіки. Свої відносини з підприємствами держава будує, використовуючи економічні методи (податкове і митне регулювання, шляхом формування та реалізації кредитно-фінансової структурної та інвестиційної політики, здійснення антимонопольних заходів тощо).
» следующая страница »
1 ... 114 115 116 117 118 119120 121 122 123 124 ... 384