Економічна теорія

__ різновекторністю наукової творчості, структури й

методів знання, що допускає множинність та еклектику тео­ретичних концепцій і наукових ідей.

Еволюцію методологічних основ економічного аналізу можна схематично зобразити таким чином.

Монізм.

(від грец. тооов — один, єдиний)

Спосіб побудови теорій у формі ' логічно послідов­ного розвитку вихідного положення

Дуалізм (від лат. dualis — двоїстий)

Визнання рівноправності двох протилежних основ, вихідних положень та форм знання

Плюралізм (від лат. рІигаШ — множинний)

Визнання існування * незалежних вихід­них положень са­мостійних та рівно­значних сутностей, що не зводяться до єдиної основи

Плюралізм і антропоцентризм сучасного економічного знання в умовах співіснування та взаємодії домінуючих наукових теорій (mainstream) з численними альтернатив­ними напрямами зумовлюють:

—        диференціацію наукових підходів на основі визнан­ня суперечливості та багатоваріантності економічних до­сліджень, а відтак розвиток економічних ідей у різних на­прямах, у тому числі й таких, що взаємно виключають один одного;

—        взаємовплив і толерантне змагання ідей та пізнаваль­них підходів, що розширює можливості бачення взаємодо­повнюючих істин у суперечливих міркуваннях.

Одним із сучасних напрямів наукових досліджень є ево­люційний підхід, заснований на ідеях нелінійності та само­організації складних економічних систем (синергетиці).

Еволюційна економіка:

—         розширює традиційну проблематику та понятій­ний апарат економічної науки на основі синтезу різних підходів до аналізу змін у складних системах (теорії біоло-

17

2          Зак. 2408.

гічної еволюції, теорії ігор, математичного моделювання, синергетики тощо);

—       розглядає економіку як відкриту систему, що еволю­ціонує, побудована на нелінійних взаємозв'язках і здатна розвиватися залежно від впливу зовнішніх та внутрішніх факторів;

—          визначає час як найважливіший параметр функціо­нування складної системи* аналізуючи соціально-економічні зміни як недетерміновані та незворотні, лінійні у минуло­му і розгалужені у майбутньому;

—            аналізує механізм еволюції, виходячи з дарвініст- ського принципу селекції (спадкоємності, мінливості, природ­ного відбору "організацій" та "інституцій"), приділяючи особ­ливу увагу науково-технічному прогресу, інноваціям, кон­куренції, інформації тощо;

—          пояснює стійкість економічних систем залежно від співвідношення міри однорідності та гетерогенності інсти- туціональних одиниць, виходячи з того, що надмірна внут­рішня диференціація спричиняє наростання ентропії та хаосу і є так само небезпечною, як і повна однорідність, яка гальмує економічний розвиток;

—        прагне подолати розрив між методологічним індивіду­алізмом (ігнорування оберненого зв'язку між індивідом та соціальним оточенням) і холізмом (заперечення творчих здібностей індивіда у процесі аналізу соціальної цілісності), розглядаючи результати індивідуального вибору і систем­ної взаємодії як рівнозначні та взаємопов'язані.

У сучасних економічних дослідженнях дедалі пошире- нішою стає нова перспективна методологія економічного аналізу, заснована на синергетичному підході. Синергетика змінює універсальні підходи до світосприйняття і відкриває широкі можливості багатоаспектного висвітлення економіч­них процесів та явищ на основі:

—        поєднання системно-функціонального і ймовірнісно­го підходів, визнання спонтанності та визначальності ви­падкового чинника у самоорганізації соціально-економіч­ної системи;

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 45 6 7 8 9 10 11 12  ... 246